Кузів Михайло Петрович
КУ́ЗІВ Михайло Петрович (23. 06. 1965, с. Біще Бережан. р-ну Терноп. обл.) — живописець, графік, архітектор. Заслужений діяч мистецтв України (2016). Член НСХУ (1995). Закін. архіт. факультет Львів. політех. інституту (1992; викл. Ф. Василенко, І. Середюк, Б. Скиба). Працював оформлювачем та архітектором Проектно-конструктор. технол. інституту при ВО «Терноп. комбайн. завод» (1987–92); архітектором ТОВ «Стат» (Львів, 1992–93), «Львівмонтажбудконструкція» (1993–2002); на Терноп. худож.-вироб. підприємстві (2002–08); від 2008 — викладач Терноп. пед. університету. Основна галузь — станк. живопис. Учасник обл., всеукр., міжнар. мистецьких виставок від 1991. Персон. — у Бережанах (1991), Львові (1993), Тернополі (1995), Трускавці, Києві (обидві — 2000), Лондоні (2003). Основа стильової спрямованості творчості К. — синтез реальності та абстракції з філос. осмисленням сюжетів із нац.-істор. спадщини (Трипілля, козац. доба). Автор жанр. полотен, пейзажів. Проілюстрував зб. поезій В. Вихруща, В. Залізного, С. Балинського, В. Подуфалого. Окремі роботи зберігаються у Терноп. ХМ, Бережан. краєзн. музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — цикл іл. до творів Т. Шевченка (1992–99); «Вечірній промінь», «Козацька могила», «Забутий хутір» (усі — 1994), «Гонта», «Благодатний світанок», «Первогріх», «У тіні білої ночі», «У полоні східного танцю», «З матір’ю і долею» (усі — 1999), «Таїнство», «Тиха пісня» (обидва — 2000), «Слов’янський мотив» (2002), «З глибин Трипілля» (2007), «Міст у Ворохті» (2008), «Дев’ята розповідь про жінку», «Чумацькими шляхами» (обидва — 2009), «Самотня колискова» (2010).
Рекомендована література
- Ґерета І. Сон наяву, або Два роки художника Михайла Кузіва // Свобода. Т., 2001, 29 трав.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
