Кузійський заповідний масив

КУЗІ́ЙСЬКИЙ ЗАПОВІ́ДНИЙ МАСИ́В Охороняється від 1974 як ландшафт. заказник респ. значе­н­ня. Від 1990 — у складі Карпатського біо­сферного заповід­ника із сучас. на­звою. Роз­таш. у Закарп. обл., на пд. від­рогах Свидовец. хребта на висотах від 350 до 1409 (г. Лисина) м над р. м. у ме­жах лісового поясу. Сформов. фліш. породами, у пд. частині масиву — від­слоне­н­ня юрських мармуроподіб. вапняків. Локал. особливості клімату ви­значають своєрідність рослин. покриву, зо­крема наявність низки термофіл. і кальцефіл. флорист. елементів. Більшу частину К. з. м. за­ймають букові ліси (чисті та мішані), подекуди на вищих гіпсометр. рівнях трапляються зонал. смеречини. Завдяки впливу теплих повітр. мас з Мармарос. долини теплолюбні види (дуби звичайний, скельний) під­німаються до висот 1090 м. На вапняк. скелях збереглися релікт. ло­калітети тису ягідного (занес. до Червоної книги України). Фло­ра вищих судин. рослин налічує понад 500 видів. Фауніст. комплекс формують характерні для лісів Українських Карпат види. Особливості мікроклімату спри­я­ють існуван­ню локал. популяції лісового полоза у пд. частині ма­сиву. На тер. К. з. м. є тектон. печери, закинуті штольні — місце оселе­н­ня 8 видів рукокрилих. Серед видів, занес. до Чер­воної книги України, рослин — зозулинці обпалений і блідий, пальчатокорін­ник бузиновий, скополія карніолійська, дзвони­ки карпатські, айстра альпійська, молодило мармурове, тварин — тритон карпатський, саламандра плямиста, ведмідь бурий, рись, кіт лісовий, нічниця довговуха, широковух європейський, під­ковоноси великий і малий.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю