КРИЖО́ПІЛЬСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­ній частині Він­ницької області. Межує з Томашпільським, Тульчинським, Тростянецьким, Піщанським і Ямпільським ра­йонами Він­ницької обл. Утворено 1923. Жителі потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталінських ре­пресій. Від липня 1941 до березня 1944 — під німецько-фашистською окупацією.

Площа 884 км2. Населе­н­ня 40 907 осіб (2001, складає 87,8 % до 1989), пере­важно українці. У складі ра­йону — смт Крижопіль та 44 сільські населені пункти. Лежить у межах східної частини Подільської височини. Поверх­ня — хвиляста рівнина, роз­членована ярами та балками. Корисні копалини: вап­няки, піски, глини. Протікають річки Марківка, Камʼянка (притоки Дністра), Дохна (притока Пів­ден­ного Бугу). Землі водного фонду складають 0,8 тис. га. Ґрунти пере­важно опідзолені темно-сірі та чорноземні, на решті території — лісові ясно-сірі та сірі. Лісів та ін. лісовкритих площ 12,6 тис. га. Ростуть дуб, граб, липа, вільха, клен, ясен, береза. Протяжність автошляхів загального користува­н­ня 607 км, з них із твердим покри­т­тям — 430,5 км. Територію ра­йону пере­тинає залізниця Жмеринка–Одеса (19 км) з про­міжною станцією Крижопіль.

Проходить магістральний нафто­провід Одеса–Броди. Головні під­приємства роз­ташовані у райцентрі та с. Соколівка («Соколівський цукор»). Площа сільсько-господарських угідь 69,2 тис. га, з них орних земель — 61,8 тис. га. Галузі сільсьского господарства: рослин­ництво зерново-буряківничого і тварин­ництво мʼясо-молочного напрямів. Основні культури: озима пшениця, ячмінь, цукрові буряки, соняшник, горох, кукурудза, картопля. Сільськогосподарські формува­н­ня ра­йону: 7 філій АТ «Продовольча компанія “Поді­л­ля”», 3 товариства з обмеженою від­повід­альністю, 97 фермерських господарств. У Крижопільському ра­йоні — 27 загальноосвітніх шкіл, 23 до­шкільні заклади, професійний будівельний ліцей (Крижопіль), ПТУ-24 (с. Городківка), ВПУ-31 (с. Заболотне), допоміжна школа-інтернат (с. Соколівка); 20 Будинків куль­тури, 8 клубів, 27 бібліотек, Заболотного Д. Крижополі академіка Меморіальний музей, 3 громадські музеї, 2 школи естетичного вихова­н­ня; центральна ра­йон­на лікарня, Городківська дільнична лікарня, 7 амбулаторій, 22 фельд­шерсько-акушерські пункти. Виходить газета «Сільські новини». Девʼятьом колективам присвоєно зва­н­ня «народний» і «зразковий». Діють 23 релігійні громади УПЦ МП, 4 — РКЦ, 9 — проте­стантських (адвентистів сьомого дня, євангельських християн-баптистів, свідків Єго­ви).

Для занять фізичною культурою і спортом у ра­йоні функціонують ста­діон (Крижопіль), 22 спортивні зали, 14 стрілецьких тирів, 14 футбольних по­лів, 37 волейбольних май­данчиків, 16 май­данчиків загальної фізичної під­готовки, 3 тренажерні зали. Охоро­няються 21 памʼятка археології, 41 — історії, 12 — монументального мистецтва. Архітектурні памʼятки: Казанська церква (1619), костел Пресвятої Діви Марії у с. Городківка, церква Іоан­на Богослова у с. Радянське (обидві — 1747), садиба Бжозов­ських у с. Соколівка (початок 19 ст.). Серед видатних уродженців — мікробіо­лог, епідеміолог, академік АН СРСР і ВУАН Д. Заболотний (с. Чоботарка, нині Заболотне), історики К. Широцький (с. Вільшанка) та М. Яворовський (с. Го­лубече), письмен­ник, літературо­знавець, член-кореспондент АПН СРСР О. Мазуркевич (с. Жабокрич), фахівець у галузі воєн­ної науки В. Телелим (с. Зеленянка); пись­мен­ники М. Трублаїні (с. Вільшанка), А. Мʼястківський (с. Со­колівка), М. Рябий (с. Заболотне); важко­атлет, журналіст І. Ло­зовський (с. Красносілка); учас­ник національно-визвольного руху О. Зеленюк (с. Жабокрич); Герой Радянського Союзу Р. Сміщук (с. Крикливець).