Крикун Юхим Васильович
КРИКУ́Н Юхим Васильович (07. 01. 1924, с. Котюржинці Красилів. р-ну, нині Хмельн. обл. — 03. 03. 2011, Сімферополь) — архітектор. Батько Т. Крикун-Таїрової. Член НСАУ (1964). Почес. чл. Укр. академії архітектури (2001). Заслужений архітектор АР Крим (2000). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київський художній інститут (1955; майстерня В. Заболотного). Працював 1955–59 та 1970–88 в інституті «КримНДІпроект»: 1970–72 та 1975–80 — гол. архітектор проекту, 1972–75 — керівник сектору архітектури, 1980–88 — гол. спеціаліст; 1959–70 — у Крим. відділ. Придніпров. залізниці (обидві — Сімферополь). 2004–09 — керівник прес-служби Крим. відділ. НСАУ. Серед реаліз. проектів — генплан Сімферополя (1980), дит. (1956–58) та ім. Ю. Гагаріна (1960) парки, приміс. зона (1962–63), забудова житл. р-нів на Феодос. шосе (1975–77), стоматол. поліклініка (1979), 4 житл. будинки на вул. Київська (1980–85) у Сімферополі. Автор кн. «Архитектурные памятники Крыма» (1977), «Архитектура южнобережья» (1981), «Памятники крымскотатарской архитектуры» (2001), «13 крымских архитекторов: Очерки о коллегах» (2005), «Крымскими дорогами», «Село Котюржинці та його мешканці» (обидві — 2008), «Преферанс с поэтом» (2009), «Посошок: Рассказы. Киносценарий» (2010; усі — Сімферополь), «Воздушный город Джуфт-Кале» (Сф., 2005; К., 2006).