КРИКУНЕ́НКО Віталій Григорович (09. 05. 1951, с. Косівщина Сумського ра­йону Сумської обл.) — поет, пере­кладач, літературо­знавець. Член Національної спілки письмен­ників України (1991), Спілки письмен­ників РФ (1991). Літературна премія імені А. Че­хова Московської організації Спілки письмен­ників Росії та Спілки письмен­ників-пере­кладачів (2010). Лауреат Між­народного фестивалю словʼянської поезії «Спі­­вочі письмена» (Твер, РФ, 2010). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2011).

Закінчив філологічний факультет Сумського педагогічного ін­ституту (1971) та від­діле­н­ня журна­лістики Вищої комсомольської шко­­ли при Центральному комітеті Всесоюзної ленінської комуністичної спілки молоді (Москва, 1977). Працював завідувачем від­ділу обл. молодіжної газети «Червоний промінь» (Су­­ми, 1971–74); від­повід­альним секретарем бюлетеня «Юношеская печать» (1977–80); членом редколегії, від­повід­альним секретарем журналу «Сту­денческий меридиан» (1980–86); консультантом з питань української літератури, за­ступником секретаря з питань національних літератур, від­повід­альним секретарем ради з української літератури Спілки письмен­ників СРСР (1986–91); викладачем кафедри художнього пере­кладу Літературного ін­ституту (початок 1990-х років); радником з питань культури та освіти Посольства України в РФ (1992–97); головним редактором газети «Жили-были» (1998–2005); за­ступником директора Бібліотеки української літератури (від 2006; усі — Москва). Започаткував курс історії української культури та літератури для групи студентів-україністів при кафедрі словʼяно­знавства і балканістики Московського університету (2000–02). Редактор журналу «Український огляд» (Мос­ква, 2006). Ініціатор низки видавничих проектів, укладач та редактор серії електрон­них ви­дань Бібліотеки української літератури в Москві (дайджест «Горячие страницы украинской печати», «Личность в истории культуры», «Украинцы Рос­сии» та ін.). Досліджує історію української преси та діяльності українських літературних осередків у РФ у 1920 — на початку 30-х років, пита­н­ня художнього пере­кладу української поезії. Автор збірок «Молния корней» (1982), «Мадон­ны моего края» (1990; обидві — Москва, пере­клад з української мови), «Місячний про­вулок» (1985), «Сонячний годин­ник» (1990; обидві — Київ), «Вічна Атлантида» (Москва, 2006), «Складень: Стихи, пере­воды» (Тверь, 2010); літературо­знавчого дослідже­н­ня про В. Поліщука «Філо­соф з головою хлопчика» (Мос­ква, 1997). Пере­клав українською мовою роман С. Залигіна «Після бурі» (Київ, 1989, книги 1–2); російською — поему «Рас­­стре­лян­ное бес­смертие» В. Со­сюри, окремі твори Ю. Опіль­сь­кого, О. Турянського. Упорядник та один із пере­кладачів антологій «Молодые поэты Украины» (1989), «Галицкая брама: Сти­хи поэтов Западной Украины» (1990), «Ой, упало солнце» (1991), «Укра­инская поэзия. Из века в век» (2004; усі — Москва).

Від­повід­альний секретар ради друзів української літератури при Між­народному спів­товаристві письмен­ницьких спілок. У 2-й половині 1980-х років одним із перших порушив тему про українців Зеленого Клину, опублікував низку матеріалів з історії культурного життя українців на Далекому Сході. Провів у Мос­кві презентації книг українських авторів краю, журналу «Далеко­східна хвиля», ві­деофільмів про Далеко­східні фестивалі української культури «Наша дума — наша пісня». Організував 1989 Дні української літератури у Приморському краї. Опублікував стат­ті «Далекий час — близькі уроки. До 50-річчя виходу в світ першої збірки Пав­ла Тичини в російських пере­кла­дах» // «Сузірʼя», 1989, випуск 28; «СіМ — українська письмен­ниць­ка спілка в Росії: становле­н­ня і трагедія» // «Книжник», 1991, № 3; «Міст до Атлантиди» // «Дні­про», 1991, № 8; «Із Зеленого Клину» // «Україна», 1991, № 18; «Поет із Зеленого Клину» // «Вісті з Украї­ни», 1992, № 10; «З минулого в майбутнє» // «Культура і життя», 1996, 4 січня; «Украинская литература: рос­сийские адреса» // «Литературное зарубежье: Проб­лема национальной идентичнос­ти» (Москва, 2000, випуск 1); «Укра­инцы в Москве: из глубины веков, с дне­провских берегов…» // «Украинские узоры Москвы» (Москва, 2008); «Жил-был Антонич — майський жук на вишнях…» // «Литературная газета», 2009, 9 декабря; «Одіс­сея Костя Скоромця. Повість у листах» // «Березіль», 2011, № 9–10; «Як не вдалося посварити Тараса Григоровича та Миколу Ва­сильовича. До історії однієї літературної містифікації» // «Київ», 2012, № 9–10.