Дударик

Визначення і загальна характеристика

«ДУДА́РИК» — чоловіча хорова капела; від 2020 — національна. Засн. 1971 у Львові М. Кацалом (худож. кер.) як хор хлопчиків при Будинку вчителя. Державна премія України імені Тараса Шевченка (1989). При капелі 1989 створ. однойм. хор. школу хлопчиків. У репертуарі «Д.» — твори кантатно-ораторіал. жанру «Stabat Mater» Дж. Перґолезі, кантата № 21 Й.-С. Баха, «Карміна Бурана» К. Орфа, симф. № 9 Л. ван Бетговена, «Суботів» Р. Цися; хор. концерти Д. Бортнянського, А. Веделя, М. Березовського; хор. твори С. Монюшка, С. Людкевича, М. Скорика, А. Дворжака, Ґ. Генделя; твори на сл. Т. Шевченка — «Радуйся, ниво неполитая» М. Лисенка, «Садок вишневий коло хати…», «Ой зійди, зійди, ти зіронько» А. Вахнянина, «Утоптала стежечку» І. Воробкевича, «Реве та стогне Дніпр широкий» Д. Крижанівського, «Тече вода в синє море» Б. Лятошинського; твори сучас. укр. композиторів, зокрема Б. Фільц, Г. Гаврилець. «Д.» популяризує малові­домі твори М. Вербицького, Й. Лаврівського, О. Нижанківського, І. Кишакевича, Д. Січинського, А. Вахнянина, Б. Вахнянина, обробки укр. нар. пісень М. Леонтовича, К. Стеценка, О. Кошиця, М. Колес­си, Г. Верьовки та ін. Серед записів колективу — грамплатівка «Дударик» (1982), аудіокасета «“Дударик” назавжди» (2001), компакт-диски «Свята Літургія Іоана Золотоустого» та «Пісні “Дударика”» (1990), фонд. записи на Укр. радіо. З ініціативи «Д.» у Львові проведено 2 між­нар. фестивалі дит. хорів (1979, 1981). Капела гастролювала в США, Канаді, Швейцарії, Австрії, Угорщині, Польщі, Словач­чині, країнах Балтії, Білорусі, Молдові, Грузії, РФ та ін.

Літ.: Фільц Б. Пісен­ні самоцвіти «Ду- дарика» // НТЕ. 1988. № 6; Дзвени, «Дударику». Л., 1990; Головащенко М. Ангельський спів «Дударика» // КіЖ. 1998. № 14; Яросевич Л. Летить «Дударик» у Париж на крилах мрій і пісень // Наук. вісн. Укр. університету в Москві. 2004. Т. 6.

Б. М. Фільц

Завантажити статтю