Добош Андрій
Визначення і загальна характеристика
ДО́БОШ Андрій (Doboš Andrej; 04. 11. 1911, с. Новосад, нині округ Требішув, Словаччина — 31. 08. 1997, м. Кошиці, Словаччина) — український живописець і графік у Словаччині. Батько А. Добошової. Навч. 1926–30 у приват. худож. школі А. Ерделі в Ужгороді, закін. Ужгород. учит. семінарію (1931) та Пед. факультет у м. Сеґед (Угорщина). 1938–45 — учитель рисування Мукачів. гімназії. Від 1946 — у Кошицях. 1948 навч. в Академії образотвор. мистецтва в Празі, де працював у майстернях Нац. галереї. Спочатку Д. малював переважно пейзажі, портрети людей з Карпат і Бескидів; пізніше під впливом експресіоністів — жанр., фігурал. композиції, портрети, натюрморти. Від 1963 у його творчості домінувала графіка; проявив себе також у монум. творчості і текстил. техніці. Персон. виставки: у Кошицях (1958–2001), Пряшеві (1975–2001), Брно (1975), Ужгороді (1976), Трентоні (США, 1965, 1968), Чикаґо (1968). Автор керам. мозаїк у Пряшеві на вул. 17 листопада (1960), у Кошицях у Серед. пром. школі (1966); композиції у Кошиц. тех. університеті (1975).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Прочани» (1940), «Хрестини» (1941), «Кушницька молода мати», «Жовта хата» (1942), «Гуцули» (1943), «У поїзді» (1956), «Іконостас» (1968), «Мати» (1972), «Ладомирова» (1973), «Останній сніг» (1977), «Дерева взимку» (1978).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 