Айхенвальд Юлій Ісайович
АЙХЕНВА́ЛЬД Юлій Ісайович (псевд. — Б. Каменецкий; 12(24). 01. 1872, м. Балта Поділ. губ., нині Одес. обл. — 17. 12. 1928, Берлін) — літературний критик, перекладач. Закін. Новорос. університет (Одеса, 1894). Від 1895 читав лекції у навч. закладах Москви та співпрацював у часописах, зокрема «Вопросы философіи и психологіи», «Русская мысль», «Русскіе вѣдомости», «Речь». Як літ. критик А. сформувався знач. мірою під впливом філософії А. Шопенґауера (твори якого перекладав), прийнявши естет. принцип єдиною мірою вартості творів мистецтва (метод імпресіоніст., або іманентної критики). Негативно сприйняв більшов. переворот 1917, відгукнувся на нього кн. «Наша революция» (Москва, 1918). У 1922 публічно осудив розстріл М. Гумільова і того ж року висланий з СРСР. Мешкав у Берліні, де читав лекції в Рос. реліг.-філос. академії, очолював літ.-крит. відділ г. «Руль», співпрацював з ін. емігрант. рос. період. виданнями. Познайомившись з В. Набоковим, став одним із перших дослідників його творчості.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Силуэты русских писателей. Вып. 1–3. Москва, 1906–10; Т. 1–3. Берлин, 1923; Москва, 1994; Пушкин. Москва, 1908; 1916; Этюды о западных писателях. Москва, 1910; Отдельные страницы. Москва, 1910–11; Слова о словах. Петроград, 1916; Лев Толстой. Москва, 1920; Похвала праздности. Москва, 1922; Поэты и поэтессы. Москва, 1922.
Завантажити статтю
Людина 
