Бек Ґвідо
БЕК Ґвідо (Beck Guido; 29. 08. 1903, м. Райхенберґ, Австро-Угорщина, нині Ліберец, Чехія — 21. 10. 1988, м. Ріо-де-Жанейро, Бразилія) — австрійський фізик. Закін. Віден. університет (1925, д-р філософії). Працював у Берні, Відні, Ляйпцизі, Копенгаґені (під керівництвом Н. Бора, 1932–35). У Ленінграді (нині С.-Петербург) 1933 виступив на Всесоюз. конф. з ядер. фізики, 1934 і 1935 читав курс лекцій з теорії b-розпаду. 1935–37 викладав у Одес. університеті, водночас 1936–37 — завідувач кафедри теор. механіки Одес. інституту інж. водного транспорту. Від 1938 — в Інституті ядер. фізики в м. Ліон (Франція); від 1943 — у Нац. астрон. обсерваторії (м. Кордоба, Арґентина), від 1951 — у Бразилії. Наукові дослідження у галузях ядер. фізики, квант. механіки, електродинаміки та оптики.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Energiesatz und Reversibilität der Elementarprozeß // Zeitschrift für Physik. 1933. Bd. 84; The present state of the Neutrino Hypothesis // Phys. Rev. 1935. Vol. 47; Structure of heavy elementary particles // Nature. 1938. Vol. 141; Nuclear levels of the compound Li5 // Phys. Rev. 1942. Vol. 61; Remarks on the fine structure of «positronium» // Там само. 1946. Vol. 69.
Рекомендована література
- Вчені вузів Одеси: Серія біобібліографічних довідників. О., 1994–2000;
- Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник: У 4 т. 2-е вид., О., 2005.