Дамаскин
ДАМА́СКИН (Ґрданічкі Драгутін; 20. 06. 1892, м. Лесковац, Сербія — 07. 10. 1969, Белґрад) — церковний діяч Сербської Православної Церкви. Закін. духовну семінарію та муз. школу (1912) у Белґраді. У вересні 1913 прийняв чернечий постриг, рукопоклад. на ієродиякона. Закін. Петрогр. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (нині С.-Петербург, 1917). Від 1918 викладав у Духов. семінарії св. Сави. Здобув ступ. д-ра філософії у м. Фрайбурґ (Швейцарія). 1922–23 — 1-й секр. канцелярії Серб. патріархії; від 1924 — доцент, згодом проф. православ. богослов. факультету Белґрад. університету. У листопаді 1931 хіротоніз. на єпископа, признач. на Мукачів.-Пряшів. кафедру. Опікувався православ. карпато-русинами, їхньою богослов. освітою. Від 1938 — єпископ Амер.-Канад., пізніше — Чиказький. 1939–47 — єпископ Банатський. Від 1947 — митрополит Заґребський.
Рекомендована література
- Дамаскин (Давидович), иерод. Кончина Митрополита Загребского Дамаскина (Грданички) // Журн. Моск. Патриархии. 1970. № 4;
- Гавриил (Кризина), игум. Православная Церковь в Закарпатье (век ХХ). К., 1999.