Джавахадзе Вахтанґ Романозович
ДЖАВАХА́ДЗЕ
Вахтанґ Романозович (
29. 07. 1932, м. Кутаїсі, Грузія) — грузинський поет і перекладач. Закін. Тбіліс. університет (1956). Осн. зб.: 
(«Улюблені вітри», 1959), 
(«Вулиці після дощу», 1963), 
(«Тисяча сонць», 1968), 
(«Південь», 1970), 
(«Сьома», 1974), 
(«Березень, квітень, травень», 1977), 
(«Журавлиний трикутник», 1978), 
(«І так далі», 1983), 
(«Я скажу тобі», 1989). Поезія Дж. оригін. за формою, із сильним іронічно-пародій. струменем. Автор худож.-публіцист. книги про Г. Табідзе 
(«Незнайомий», 1988). У перекладі Дж. вийшла зб. віршів літ-р народів СРСР 
(«Лірична мозаїка», 1981). Переклав окремі поезії Лесі Українки («Земля! земля!», «Хто не жив посеред бурі»), В. Сосюри («Любіть Україну»), В. Чумака («Я порву ті вінки»), С. Олійника («Лист малої Оксани до тьоті поетеси»), В. Блакитного, М. Терещенка, П. Усенка, Л. Первомайського, В. Швеця, Я. Шпорти, Г. Бойка та ін. Деякі вірші Д. переклав П. Воронько.
Додаткові відомості
- Основні твори
- укр. перекл. — [Вірші] // Сузір’я. К., 1969. Вип. 3; «Важкі кораблі одягають бронею...» // Донбас. 1969. № 3.
Рекомендована література
- Донашвили Т. «И все же я не согласен с Магелланом» // Лит. Грузия. 1979. № 7.
Завантажити статтю
