Ґедройц Віра Гнатівна
Визначення і загальна характеристика
ҐЕДРО́ЙЦ Віра Гнатівна (псевд. — Ґедройц Сергій; 07(19). 04. 1870, с. Слободище Брян. губ., Росія — влітку 1932, Київ) — лікар-хірург, письменниця. Доктор медицини (1912), професор (1929). Учасниця рос.-япон. та 1-ї світ. воєн. Закін. курси П. Лесгафта у С.-Петербурзі, Лозанн. університет (Швейцарія, 1898). Працювала у хірург. клініці Цезаря Ру; від 1900 — лікарем у Калуз., Орлов. та Петроград. губ.; 1909–17 — ст. лікарем Царськосіл. та Павлов. шпиталів; 1917 — гол. лікарем перев’язувал. загону 6-ї Сибір. стрілец. дивізії, згодом — чл. сан. ради та корпус. хірург. Через поранення евакуйована в Київ, де від 1919 — у шпитал. хірург. клініці; від 1923 — у Київ. мед. інституті: 1929–30 — завідувач кафедри факультет. хірургії. Перша в Росії жінка-хірург, яка отримала звання професора. Вивчала питання заг. військ.-польової, дит. хірургії, організації хірург. служби. Започаткувала застосування порожнин. операцій у польових умовах. Авторка автобіогр. повістей «Кафтанчик» (1930), «Лях», «Отрыв» (обидві — 1931; усі — Ленінград).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Новый способ иссечения коленного сустава. [Б. м.], 1906; Болезни щитовидной железы. Внутренняя секреция. Петроград, 1915; Перспективы опотерапии при лечении рака // ВД. 1928. № 20–21; К казуистике кист поджелудочной железы // Зб. пам’яті Т. Г. Яновського. К., 1930.
Рекомендована література
Завантажити статтю
