Ґраціозі Андреа

ҐРАЦІО́ЗІ Андреа (Graziosi Andrea; 19. 01. 1954, Рим) — італійський історик, економіст і політолог. Орден Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2007). У 1977 отримав ступ. д-ра економіки в Неапол. університеті, 1998 здобув доктор. габілітацію у Нац. раді університетів Франції. Від 1983 працює у Неапол. університеті «Федеріко ІІ»: від 1999 — повний проф. сучас. історії. Як проф.-гість викладав у низці університетів, зокрема Єльс. (1979–80, 1997), Гарвард. (2003) і Моск. (1992, 1996, 1999). Президент Італ. товариства студій сучас. історії (від 2007). У 1990–2002 — співголова Європ. семінару з історії Росії і СРСР, 2000–03 — ген. координатор проекту «Історичне видання джерел з історії радянської держави і суспільства» при ЄС. Член ред. ради часопису «Україна модерна». Від 2004 бере участь у міжнар. проекті Укр. наук. інституту Гарвард. університету «Двадцяте століття України: нова документація, нові інтерпретації». Координатор серії «Документы советской истории» (Москва). Автор монографій «The Great Soviet Peasant War. Bolsheviks and Peasants, 1917–1933» («Велика радянська селянська війна. Більшовики і селяни, 1917–1933», Кембридж, 1996; італ. мовою — Неаполь, 1998; російською мовою — Москва, 2001), «Guerra e rivoluzione in Europa, 1905–1956» («Війни і революції в Європі, 1905–1956», Болонья, 2001; українською мовою — К., 2005), «A New, Peculiar State. Explorations in Soviet History, 1917–1937» («Нова особлива держава. Студії з історії СРСР, 1917–1937», Вестпорт, 2001), «L’Urss di Lenin e Stalin. Storia dell’Unione sovietica, 1914–1945» («СРСР Леніна і Сталіна. Історія Радянського Союзу, 1914–1945», Болонья, 2007). Вивчає проблеми історії України 1-ї пол. 20 ст., зокрема дослідив і опублікував звіти італ. дипломатів про голод 1932–33. Публікація цих матеріалів стала першим у Італії документал. свідченням Голодомору, допомогла зняти негласну заборону з цієї теми, довела неможливість написання історії СРСР без врахування історії України. Низку праць присвятив діяльності Г. П’ятакова в Україні. У жовтні 2003 виступив з доповіддю «Великий голод 1932–1933 рр.: наслідки і значення» на симпозіумі про Голодомор у Гарвард. університеті та на симпозіумі «Смерть землі. Великий Голод в Україні 1932–33 рр.» в Інституті студій сусп. та реліг. історії (м. Віченца, Італія). Дослідження Ґ. — важлива сторінка сучас. європ. радянології: ці студії ґрунтуються на широкій документал. базі та сучас. методах пошуку, позначені інтелектуал. чесністю у підході до маловивчених і спірних питань історії, увагою до етич. аспектів пам’яті, принциповим баченням спіл. минулого Європи.

Завантажити статтю