Ґруя Стеліан

ҐРУ́Я Стеліан (Gruia Stelian; справж. прі­звище — Яцентюк; 16. 04. 1933, с. Арборе, нині Сучав. пов., Румунія — 16. 10. 1996, Бухарест) — український і румунський письмен­ник, літературо­знавець, пере­кладач. Доктор філологічних наук (1973). Член СП Румунії (1972). Премії фестивалю-конкурсу ім. М. Емінеску (1994), ім. П. Могили (1996, Молдова). Навч. у Бухарест. університеті (1952–53), закін. Київ. університет (1957). Від 1959 викладав укр. літературу в Бухарест. університеті: від 1992 — проф. Автор зб. оповідань «Колесо» (1964), «Simbăta morţilor» («Поминальна субота», 1968), «Пастух і дика черешня» (1973), зб. поезій «Надра» (1971), «Baladele Arborei» («Арборенські балади», 1977), «Nord» («Пів­ніч», 1979), романів «Calul negru» («Чорний кінь», 1983), «Un an, o viaţa» («Один рік — ціле життя», 1995), «Poet pe Golgota Basarabiei» («Поет на Ґолґоті Бес­сарабії», 1995), «Prinţul Constantin» («Принц Костянтин», 1996). Упорядник, спів­перекладач українськомов. та румунськомов. ви­дань творів Т. Шевченка, ви­дань українською мовою творів В. Стефаника, О. Кобилянської, антології поезії «Nebănuitul vers din umbra lunii» («Вірш — несподіванка з місячного затінку», 1993). У пере­кладі Ґ. ви­дано антологію укр. новели «Am trecut în goana caii» («Пролетіли коні», 1971, спів­авт.), зб. укр. нар. дум «Dume» (1974), зб. віршів укр. поетів Румунії «Balada locului» («Балада рідного краю», 1975), у румун. періодиці — низку віршів укр. поетів 19–20 ст. Автор статей, присвяч. творчості укр. письмен­ників, моно­графій «Емінеску в пере­кладі на українську мову» (1958), «Молитва і прокля­т­тя» (1996, про Т. Шевченка); ст. «Ukraina i România: З історії укр.-румун. культур. взаємин» // «Жовтень», 1963, № 11; університет. курсу «Istoria literaturii ucrainene (A donă jum. sec. ХІХ)» («Історія української літератури (Друга половина ХІХ ст.)», 1975), читанок для шкіл Румунії з українською мовою на­вча­н­ня. Усі за­значені книги опубл. у Бухаресті.

Завантажити статтю