Бадалич Йосип
БА́ДАЛИЧ Йосип (Badaliж Josip; 07. 06. 1888, с. Деановац, побл. м. Чазма, Хорватія — 11. 08. 1985, Заґреб) — хорватський літературознавець-славіст, перекладач. Член Югослав. АН і мистецтв (1948). Лауреат премії «Божидар Аджія» (1970) за сукупність літ. праць. Навч. на філол. факультеті Заґреб. університету (1909–11) та в Берлін. університеті (1911–12). У 1915– 19 був у рос. полоні, учителював у м. Земськ. 1919 захистив доктор. дис. у Заґреб. університеті. 1920 — у Парижі на славіст. студіях. 1919–45 — наук. працівник б-ки Заґреб. університету; від 1945 — професор кафедри рос. літ-ри в Заґреб. університеті. Був заступник голови Міжнар. комітету славістів. Автор статей про творчість Т. Шевченка в Хорватії: «Ðevèenkovo doba i Juþni slaveni» // «Velikome slavenu. Spomen knjiga prigodom 60-god. od smrti T. Ðevèenka», Zagreb, 1922; «Taras G. Ðevèenko u hrvatskoj knjiþevnosti» // «Umjetnost rijeèI», 1964, № 17; «Taras Ðevèenko» // «Rusko-hrvatske knjiþevne studje», Zagreb, 1972; дослідж. «“Слово о полку Игореве” в югославских переводах» // «Русские писатели в Югославии», Москва, 1966. Писав про рос. письменників, досліджував вплив на хорват. літературу творчості О. Пушкіна, М. Лермонтова, О. Некрасова, Л. Толстого, І. Тургенєва, Ф. Достоєвського, М. Горького та ін. Перекладав прозу А. Чехова, К. Федіна, поезії О. Блока, В. Брюсова, І. Северяніна та ін.
Рекомендована література
- П[ащенко] Є. Йосип Бадалич // Слов’ян. літературознавство і фольклористика. К., 1975. Вип. 10.