Бенардос Микола Миколайович

БЕНАРДО́С Микола Миколайович (26. 07 (07. 08). 1842, с. Бенардосівка Єлисаветград. пов. Херсон. губ., нині с. Мостове Брат. р-ну Микол. обл. — 08(21). 09. 1905, м. Фастів, нині Київ. обл.) — фахівець у галузі електротехніки. Навч. в Університеті св. Володимира у Києві (1862–66) та в Петров. землероб. і лісовій академії (Москва, 1866–69). Жив і працював у Костром. губ., від 1884 — у С.-Петербурзі, від 1898 — у Фастові. Від 1865 працював над удосконаленням с.-г. техніки, засобів транспорту тощо. Наприкінці 1870-х рр. Б. зробив винаходи у галузі електротехніки: створив акумулятори, баластні реостати, комутатори струму великої сили. У 1881 винайшов спосіб дугового зварювання, який застосував при монтуванні Міжнар. електричної виставки в Парижі й електростанції в Барселоні (Іспанія). Отримав патенти на спосіб зварювання й різання металів у багатьох країнах Європи, а також США (Рос. привілегія № 11 982). У 1885 в С.-Петербурзі створив товариство «Електрогефест», де продовжував розробку і впровадження методів зварювання. 1886 винайшов способи контактного (точкового і шовного) зварювання, розробив конструкції вугіл. і плавких електродів, різні типи зварних з’єднань; запропонував пристрої для закріплення зварних виробів у потрібному положенні; створив кілька конструкцій зварювал. напівавтоматів і автоматів; устаткування і технологію підвод. зварювання та різання, зварювання в струмені газу, декілька способів паяння, плавлення тощо. Б. належить бл. 200 винаходів і проектів у галузях електротехніки й електротехнологій, транспорту, побуту тощо. Частина його ідей випередила свій час: гребний гвинт із поворотними лопатями, електростанція на р. Нева в С.-Петербурзі, бетонні залізничні шпали, вирощування рослин в електрич. полі, металеві колеса, фортифікац. споруди, електрична гармата тощо. Винаходи Б. демонструвалися на всерос., всесвіт. і міжнар. виставках. Нагородж. медаллю Імператор. рос. тех. товариства. 1981 за рішенням ЮНЕСКО відзначалося 100-річчя з дня винаходу електрозварювання, було споруджено пам’ятник Б. у Фастові й смт Лух Іванов. обл. (РФ). Створено музеї Б., зокрема у складі Переяслав-Хмельницького національного історико-культурного заповідника (див. Бенардоса М. музей).

Рекомендована література

1. J. Sarcia. Soudure électrique de Benardoz // Bul. Société d’encouragement pour l’industrie naturelle. 1887. № 6;
   Google Scholar Internet
2. Чеканов А. А. Николай Николаевич Бенардос. Москва, 1983;
   Google Scholar Internet
3. Корниенко А. Н. У истоков «Электрогефеста». Москва, 1987.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю