Батюк Яків Петрович

БАТЮ́К Яків Петрович (12. 05. 1918, с. Рижани Володарсько-Волин. р-ну Житомир. обл. — 06. 08. 1943, м. Ніжин Черніг. обл.) — радянський політичний діяч. Герой Радянського Союзу (1965, посмертно). У віці 5 р. захворів на чорну віспу й осліп. Закін. юрид. факультет Київ. університету (1940). Працював у Колегії адвокатів у Києві, від 1941 — в Ніжині. Від поч. 1942 завідував артіллю сліпих, де створив підпіл. групу, у червні 1942 — молодіжну антифашист. організацію з 30-ти осіб. 1943 налагодив зв’язок із партизан. загонами Чернігівщини та київ. підпіл. організацією під керівництвом Г. Кочубея. Серед підпільників була сестра Б. — Євгенія. Ніжин. підпільники вивели з ладу 2 паровози німців, сприяли втечі з табору 32-х полонених, направили у партизан. загін 50 бійців і передали 150 гвинтівок. Розповсюджували листівки. Заарешт. в липні 1943 разом із сестрою і 24-ма підпільниками. Розстріляний. У Ніжині встановлено погруддя Б. (1965, скульптор Г. Гутман). Про участь Б. у партизанському русі знято телевізій. фільм.

Завантажити статтю