Безсонов Сергій Васильович
БЕЗСО́НОВ Сергій Васильович (Бессонов Сергей Васильевич; 01. 07. 1885, с. Лунєво Калуз. губ., Росія — 01. 05. 1955, Москва) — російський історик архітектури. Доктор архітектури (1936), професор (1932). Закін. Казан. університет (1910), навч. у Моск. археол. інституті, де працював від 1920 викл.; професор кафедри музеєзнавства Моск. університету (1930–33); проф. і завідувач кафедри історії архітектури Моск. архіт. інституту (1932–55). Одночасно 1945–47 — 1-й дир. Інституту історії й теорії архітектури Академії архітектури УРСР. Залишив посаду й виїхав з України внаслідок звинувачень за «некрит. використання праць М. Грушевського». Автор наук. праць, книг, статей, наук. розвідок з історії й теорії архітектури. Осн. тема дослідж. — становлення рос. архіт. школи кін. 18 — поч. 19 ст., формування рос. класицизму й аналіз творчості його найяскравіших постатей — В. Баженова, І. Старова, М. Казакова. Вивчав архіт. комплекси підмосковних поміщиц. садиб («Архангельське», 1937; 2001). Значну увагу приділив вивченню архітектури України 16–18 ст., що знайшло відображення у працях «Архитектура Западной Украины» (1946), «Архитектура Андреевской церкви в Киеве» (1951), «Архитектура Украины 14–19 веков» // «Всеобщая история арх-ры» (в 2 т., т. 2, 1963; співавт). Усі праці опубл. у Москві. У рукописі залишилося дослідж. «Архитектура Киево-Печерской лавры» (1953).
Рекомендована література
- С. В. Безсонов: [Некролог] // Арх-ра і будівництво. 1955. № 3;
- Максимов П. С. В. Бессонов: [Некролог] // Архит. наследство. Т. 8. Москва, 1957.
Завантажити статтю
