Бєлоусов Іван Олексійович

БЄЛОУ́СОВ Іван Олексі­йович (Белоусов Иван Алексеевич; 27. 11(09. 12). 1863, Москва — 07. 01. 1930, там само) — російський письмен­ник і пере­кладач. Закін. 1-е міське училище у Москві (1880). Друкувався від 1882. У 1880 від­відав Київ і по­зна­йомився з творчістю та долею Т. Шевченка. До першої зб. «Из "Кобзаря" Т. Шевченко и украинские мотивы» (К., 1887) вмістив 18 своїх пере­кладів. Був одним із най­активніших пере­кладачів, видавців і популяризаторів творчості Т. Шевченка. У 80–90-і pp. публікував пере­клади Шевченкових творів у рос. пресі; окремо випустив «Маленький "Кобзарь"» (К., 1892), у якому було вміщено 17 віршів Т. Шевченка у пере­кладі Б. Видав збірки «Песни и думы Кобзаря» (Москва, 1900; С.-Петербург, 1906), де зі 129-ти поезій Т. Шевченка 62 пере­клав Б., «"Кобзарь" в пере­воде рус­ских писателей» (Москва, 1911), «Т. Г. Шевченко, его думы и песни» (Москва, 1914); двома ви­да­н­нями — «За­претный "Кобзарь"» (1918; 1922), де зі­брано уперше пере­кладені позацензурні твори Т. Шевченка, окремим ви­да­н­ням — поему «Наймичка» (1923). Автор популяр. біогр. нарисів та статей про Т. Шевченка («Тарас Григорьевич Шевченко», Москва, 1919). Пере­кладав також твори І. Франка, Б. Грінченка (з яким листувався), Янки Купали, Р. Бернса, Ж.-П. Беранже, А. Неґрі та ін. Багато написав для дітей, хоча його твори викликали неодно­значні від­гуки: «Божья воля» (Москва, 1891), «Малыши» (С.-Петербург, 1893), «Из песен о труде» (1897), «Моим деткам» (1898), «Птичья стайка» (1899), «Росинки» (1900), «Родной уголок» (1906; усі — Москва) та ін. 1908 заснував і очолив видавництво для дітей «Утро». Редагував і видавав «Наш журнал» (1911, спільно з П. Муратовим) і ж. «Путь» (1911–14). У 1907 разом із С. Дрожніним від­відав могилу Т. Шевченка; видав кн. нарисів «Дорогие места» (Москва, 1909). Б. — автор книг мемуарів, у яких дотепно описав літ. життя кін. 19 — поч. 20 ст.: «Воспоминания» (1926), «Литературная среда. Воспоминания 1880–1928» (1928; обидві — Москва).

Завантажити статтю