Билінкін Федір Іванович

БИЛІ́НКІН Федір Іванович (12(24). 05. 1882, м. Твер, Росія — ?) — інженер-кон­структор, один з піонерів літакобудува­н­ня. Народився у сімʼї купця 2-ї гільдії. Навч. у Твер. реал. училищі (від 1892), Імператор. Микол. царськосільс. гімназії (1899–1903). У 1903 вступив на мех. факультет Київ. політех. ін­ституту (КПІ). Захопився авіацією, вступив до секції повітроплава­н­ня при мех. гуртку. Ви­ступав з лекціями та доповід­ями про літал. апарати. Восени 1909 збудував перший літак за схемою біплана братів Райт (довж. 8,5 м, двигун «Анзані» потуж. 25 к. с. 2 гвинти Шовʼєра, роз­мах крил 12,5 м, їх пл. 50 м², маса 600 кг), який демонструвався на ви­ставці літал. апаратів у Києві. Через недосконалість літак згорів під час ви­пробува­н­ня силової установки. На­ступ. літал. апарат Б. сконструював разом із Ф. Терещенком, І. Сікорським та В. Григорʼєвим для повітроплавал. ви­ставки у грудні 1909 — січні 1910 у Москві. Від 1910 Б. — чл. Київ. товариства повітроплава­н­ня. Спільно з І. Сікорським та В. Йор­даном роз­робив аероплани БІС-1, БІС-2 (двигун «Анзані» потуж. від­повід­но 15 і 25 к. с. роз­мах крил 8 м, площа 24 м², маса 250 і 260 кг). Ці літаки мали недосконалу кон­струкцію, зокрема БІС-2 протримався у повітрі всього 12 сек. і пролетів 182 м. Друга самост. робота Б. (1910) — моноплан із трапецієподіб. крилом, двигуном «Анзані» потуж. 25 к. с. і гвинтом кон­струкції І. Сікорського. За­стосовано пере­дові схеми шасі та керува­н­ня машиною. Моноплан під­німався на вис. 2 м і пролітав 200 м. У спів­праці з І. Сікорським сконструював також аеросани. Остан. роботою Б. у галузі авіабудува­н­ня був біплан, який за схемою планера нагадував літаки БІС, але мав складнішу кон­струкцію (мотор RAW, потуж. 50 к. с. крила прямокут. форми із роз­махом 8 м з елеронами, шасі з пружин. амортизатором). У звʼязку з поганою роботою двигуна літак не під­нявся у повітря. Ви­вчаючи у КПІ спец­курс двигунів, Б. захопився автомоб. двигунами та ідеєю за­стосува­н­ня їх у авіації. У звʼязку з невдачами у літакобудуван­ні 1910–11, вибув на рік з КПІ для проходже­н­ня військ. служби (1911–12, отримав зва­н­ня прапорщика авіації). Після служби Б. продовжив на­вча­н­ня в КПІ. Під час 1-ї світової війни воював у 31-му авіац. загоні (від 1914). Після війни деякий час працював у Петро­граді, потім повернувся в Україну. Вступив до КПІ для закінче­н­ня на­вча­н­ня (жовтень 1918), склав 3 екзамени і 3 проекти. Подальша доля неві­дома.

Завантажити статтю