Агабальянц Едуард Гаспарович
АГАБАЛЬЯ́НЦ Едуард Гаспарович (04. 07. 1932, м. Ростов-на-Дону, РФ — 05. 08. 1996, Київ) — хімік-аналітик. Доктор хімічних наук (1973). Держ. премія УРСР в галузі науки і техніки (1969). Закін. Кишинів. університет (1957). Працював хіміком-аналітиком у Центр. н.-д. лаб. «Цукробурякотресту» в Краснодарі (1957–58); м. н. с. у Краснодар. філіалі Всесоюз. НДІ нафти (1958–62); асп., м. н. с., ст. н. с. Інституту заг. та неорган. хімії АН УРСР (1962–67); ст. н. с. Інституту колоїд. хімії та хімії води АН УРСР (1967–77); ст. н. с., кер. структур. лаб. Інституту заг. та неорган. хімії АН УРСР (1977–91); ст. н. с. Інституту сорбції і проблем ендоекології НАНУ (1991–96). Дослідж. у галузі фіз.-хім. механіки термосолестійких промивальних рідин. Опрацював новий наук. напрям — одержання дисперсних матеріалів і спец. покриттів, вплив на властивості і регулювання агрегатив. і структур. стійкості вод. і невод. систем цих матеріалів в екстрем. умовах. Розробив наук. основи одержання нових сорбційних матеріалів на основі природ. глинистих мінералів (палигорскіт, вермикуліт та ін.) для освітлення й стабілізації водних розчинів різного типу.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Методи фізико-хімічного контролю бурових глинистих суспензій. К., 1965; Палыгорскит в бурении. К., 1966 (співавтор); Термосолеустойчивые промывочные жидкости на основе палыгорскита. Москва, 1970 (співавтор); Методы физико-химического анализа промывочных жидкостей. К., 1972 (співавтор); Промывочные жидкости для осложненных условий бурения. Москва, 1982; Второе рождение минералов. К., 1983.
Завантажити статтю
Людина 
