Антоневич Влодзімеж

АНТОНЕ́ВИЧ Влодзімеж (Antoniewicz Wùodzimierz; 15. 07. 1893, м. Самбір, нині Львів. обл. — 20. 05. 1973, Міланувк, побл. Варшави) — польський археолог. Нагородж. Командор. хрестом ордена «Polonia Restituta», Орденом франц. почес. ліги всіх трьох ступенів. Член Польс. АН (1957) та низки іноз. академій і наук. т-в. 1912 розпочав студії у Львів., згодом продовжив у Краків., Віден. та Праз. університетах. 1918 в Яґеллон. університеті отримав ступінь канд. філософії, 1920 в Познан. університеті — д-ра н. у галузі давньої історії. 1921 організував у Варшав. університеті першу каф. давньоістор. археології і був її керівником. 1923 — проф. надзвичайний, 1928 — проф.; 1934–36 — декан гуманіт. ф-ту, 1936–39 — ректор цього університету. 1921–39 — проф. давньоістор. археології Вільного Польс. Університету. У 1940– 44 — ст. референт статистики Варшав. міської управи, одночасно проводив підпільні доктор. семінари і входив до підпільного сенату Варшав. університету. Тоді ж працював у секції передісторії в Кракові оберігачем пам’яток старовини, врятував від знищення та розкрадання музей Вавеля. 1945 — в. о. ректора, пізніше — проректор Варшав. університету, 1953–63 очолював у ньому каф. польс. археології. Від часу організації Інституту історії матер. культури 1954 був чл. його наук. ради і кер. відділу археол. Атласу, перетвореного 1962 на самост. установу. Проводив активну діяльність у Польс. археол. товаристві, у Т-ві друзів науки в Познані та польс. народознавчому товаристві. Займався збиранням пам’яток старовини. Тривалий час працював у музеях, був чл. музей. рад та спілок. А. — ред. часописів «Windomoúci archeologiczne» (1921–26), «Swiætowid» (1927–56); серій. видання Польс. АН «Pasters» (1959–70). Брав активну участь в археол. експедиціях у Сирії, Єгипті та Палестині, керував археол. розкопками на тер. Польщі. Наукові праці з археології, етнографії, історії мистецтва, релігієзнавства, доістор. етнографії.

Завантажити статтю