АКИНФІ́ЄВ Іван Якович (17(29). 05. 1851, с. Донське, нині Ставроп. краю, РФ — 02. 08. 1919, м. Катеринослав, нині Дні­пропетровськ) — ботанік. Закін. Кавказьку духовну семінарію (1874), природниче від­діл. фіз.-мат. факультету Новорос. (Одес.) університету (1879). Викладав природо­знавство в г-зії м. Бол­град (1880), реал. училищі, жін. гімназії, на фельдшер. курсах у Катеринославі (1880– 1905). Пере­їхавши в Олександрівськ (нині Запоріж­жя), очолив комерц. школу (1905–11). Пізніше повернувся до Катеринослава і працював ін­спектором муз. шк. (1911–17), в. о. доцент Вищих жін. курсів, пере­твор. пізніше на університет (1917–19). Першу працю з ботаніки написав на матеріалах флори Бол­града, інші — присвятив рослин. покриву окремих повітів Катериносл. губ. та Кавказу. А. провів числен­ні екс­педиції й екс­курсії, зібрав великий гербарій, осн. колекція якого зберігається у Гербаріях Дні­проп. університету, Ботан. ін­ституту РАН, окремі збори — в Херсон. крає­знав. музеї, Ін­ституті ботаніки НАНУ та ін. На основі влас. колекцій разом із І. Шмальгаузеном описав низку нових видів та різновидів рослин. Досліджував флору та рослин­ність Пд. й Пд.-Сх. України, Кавказу на фоні геоморфол., клімат. та ґрунт. умов; демутац. зміни степів; фітомеліорацію пісків тощо. Під­креслював можливість залісне­н­ня степів, заперечував наявність правильної вертикал. зональності в горах Кавказу і полемізував з цього приводу з M. Кузнецовим та А. Красновим. На честь А. на­звано вид Pyrethrum akinfiewiі Alexeenko. 1900 на Всесвіт. ви­ставці у Парижі екс­понувався його «Полный гербарий цветковых растений Екатеринославской губернии» і друковані праці з флори цієї губ., за що А. отримав срібну медаль. 1910 на ви­ставці в Катеринославі отримав Велику золоту медаль за свої роботи і Велику срібну — за гербарій. А. був чл. Моск., Новорос., Харків. т-в природодослідників, Кавказ. від­діл. Рос. геогр. товариства.