АЛЕКСІ́У Еллі (Αλεξίου Έλλη; 22. 05. 1894, о-в Крит — 01. 07. 1988, Афіни) — грецька письмен­ниця, пере­кладачка. Навч. в Афінах і Парижі; за фахом — педагог. Більшість творів присвятила темі вихова­н­ня, зокрема роман «Λοὔμπεν» («Люмпен», 1940). Брала участь у Русі опору. 1949– 62 пере­бувала в еміграції. Боротьбу грец. патріотів проти нім. окупантів від­образила в романі «Παραπὄταμοι» («Протоки», 1955). Гострими соц. мотивами по­значені романи «Και ἔτδι ηαρακἀτω» («І так далі», 1964), «Κὐρια γραμμἠ» («Головна лінія», 1972). Побувала 1961 в Україні, ви­ступила на 10-й наук. Шевченків. конф. і прочитала «Заповіт» Т. Шевченка у власному пере­кладі. Упорядник, ред. і автор вступ. стат­ті до кн. «Κομπζἀr» («Твори») Т. Шевченка, на­друкованої 1964 в Афінах. За ред. А. ви­йшли твори Лесі Українки в перекл. С. Мавроїді-Пападакі. У зб. «Ξἐνη λογοτεχνἰα» («Зарубіжна література», 1983) окремі роз­діли присвятила творчості Л. Толстого і Т. Шевченка. Укр. мовою твори А. пере­клав В. Забаштанський та ін.