Алмазов Олекса Дмитрович
АЛМА́ЗОВ Олекса Дмитрович (06. 01. 1886, Херсон — 13. 12. 1936, Луцьк) — військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. Закін. кадет. корпус, Михайлів. артилер. училище. У роки 1-ї світової війни — командир гармат. дивізіону, полковник. Восени 1917 сформував і очолив окрему кінно-гірську гарматну батарею у складі Гайдамац. коша Слобід. України С. Петлюри. Взимку 1918 брав участь у боях з більшов. частинами Муравйова в обороні Києва та на Правобережжі. За Гетьманату розгорнув батарею в окремий гармат. дивізіон, який діяв протягом укр. визв. змагань 1918–20. Особливо відзначився улітку 1919 в боях з частинами Таращан. бригади і 45-ї дивізії Й. Якіра та під час 1-го Зимового походу, в боях на річках Збруч і Дністер 1920. Після інтернування Армії УНР у Польщу з дивізіоном перебував у таборах у передмісті Кракова. 1923 виїхав до Чехо-Словаччини, закін. Укр. госп. академію у Подєбрадах, оселився в Луцьку, де працював у адміністрації Волин. воєводства. Брав активну участь у громад. житті краю, очолював філію Укр. центр. комітету, раду Хреста С. Петлюри.
Рекомендована література
- За державність: Зб. 10. Торонто, 1964;
- Колянчук О., Литвин М., Науменко К. Генералітет українських визвольних змагань. Л., 1995;
- Тинченко Я. Українське офіцерство: шляхи скорботи та забуття. 1917–1921 роки. К., 1995.
Завантажити статтю
Людина 
