Андрієвський Дмитро Юрійович
АНДРІЄ́ВСЬКИЙ Дмитро Юрійович (27. 09. 1892, с. Бодаква Полтав. губ., нині Лохвиц. р-ну Полтав. обл. — 30. 08. 1976, Дорнштадт, похов. у Мюнхені, ФРН) — політичний діяч і публіцист, дипломат, за фахом — інженер. Брат Б. Андрієвського. Був секретарем дипломат. місії УНР у Швеції (1919–20), потім консулом у Швейцарії, головою Укр. комітету в Бельгії. 1923–26 — співроб. часопису «Національна думка». Член 1-го Проводу укр. націоналістів (1928), учасник установчого Конгресу ОУН (Відень, 1929) і відтоді політ. та ідеол. референт у Проводі ОУН, від 1940 — у Проводі ОУН(м). Численні статті в ж. «Розбудова нації». В’язень нім. концтабору в Бреці (1944). Від 1948 чл. Укр. Нац. Ради і її виконав. органу (передпарламенту Держ. центру УНР в екзилі). Писав статті на теми ідеології укр. націоналізму й укр. міжнар. політики («Російський колоніалізм і совєтська імперія» (1958), «Наша позиція», «Шлях розбудови» та ін.).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Артистичне життя в Бельґії: Лист з Брюселі // ЛНВ. 1923. Т. 79; Мистецтво на еміґрації [Російські впливи у Франції й Бельґії — Виступи хору Кошиця] // Там само. 1924. Т. 82; Дві Франції // Там само. 1926. Т. 90; Свідомість чи віра? // Там само.
Завантажити статтю
Людина 
