Андромеди туманність

АН­ДРОМЕ́ДИ ТУМА́Н­НІСТЬ — най­ближча до нас гігантська спіральна галактика, дослідже­н­ня якої ві­діграли важливу роль у формуван­ні наших уявлень про Всесвіт. А. т. була ві­дома ще до вина­йде­н­ня теле­скопа, її видно не­озброєним оком як світлу туман­ну плямку в сузірʼї Ан­дромеди (звідки і пішла назва цього обʼєкта). Проте її природа залишалася неві­домою протягом багатьох століть. Тільки в серед. 20-х рр. 20 ст. Е. Габбл ви­значив від­стань до А. т. і встановив, що це — гігант. зоряна система, яка пере­буває за межами Галактики. Згідно з сучас. даними, від­даль до А. т. — 770 кілопарсек (1 кілопарсек = 3,0857 1013 м) — бл. 25 діаметрів диска нашої Галактики. А. т. — найбільша галактика місц. групи галактик, діаметр її диска більший за діаметр диска нашої Галактики прибл. в 1,5 раза. У заг. структурі А. т. виділяють кілька гол. компонентів: яскраве сфероїдальне утворе­н­ня в центрі галактики (балдж), плоский диск та значних роз­мірів сферична корона (або гало) низької щільності, яка населена старими зірками та кульовими скупче­н­нями. Молоді зірки високої світності та зона іонізов. водню окреслюють спірал. візерунок диска А. т. В А. т. зна­йдено та досліджуються різні типи зоряного населе­н­ня та між­зор. середовища (роз­сіяні й кульові скупче­н­ня, планетарні туман­ності, змін­ні зірки, іонізов. та нейтрал. водень, пил тощо). А. т. досліджують у Крим. астрофіз. обсерваторії (система кульових скупчень) та Гол. астроном. обсерваторії НАНУ, Київ (моделюва­н­ня хім. еволюції).

Завантажити статтю