ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Кучабський Василь-Дмитро Васильович

КУЧА́БСЬКИЙ Василь-Дмитро Васильович (псевд.: Вука, Яструб, Бой; 04. 11. 1895, с. Волиця, нині у складі м. Пустомити Львів. обл. — 28. 06. 1971, м. Бланкенбурґ, НДР) — вій­­ськовик. Брат В. Кучабського. Дійсний член НТШ (1935). Закін. Академ. гімназію у Львові (1913), навч. у Львів. університеті (1913–14) та в Укр. таєм. університеті у Львові (1920–21). 1914–16 — сотник Ле­­гіону УСС. У вересні 1916 потра­­пив у рос. полон, утримувався в таборі побл. м. Царицин (нині Волгоград, РФ). 1918 приїхав до Києва, став одним із організаторів і очільників місц. Куреня УСС (полковник). Актив. учасник Укр. нац. революції 1917–21. Влітку 1919 у складі укр. дипломат. місії уряду Директорії відвідав Швецію. Разом із командуванням Корпусу УСС інтерно­­ваний у Луцьку. Перебував у Че­­хо-Словаччині. Став одним із засн. УВО, входив до складу її керівництва у Галичині. 22 грудня 1921 заарешт. у Львові. Після звільнення 1922 переїхав до Німеччини. Навч. у Берлін. університеті (1923–25, 1926–30), у 1932 здобув наук. ступ. д-ра філософії. Працював кор. німецькомов. період. вид., 1924–26 був гол. ред. ж. «Osteuro­­päische Korrespondenz». Водночас 1923–24 — співред. першого націоналіст. ж. «Заграва» (Львів). Від 1926 — дійс. чл. каф. укр. державності Укр. наук. інституту в Бер­­ліні (водночас очолював Укр. ака­­дем. товариство); від 1935 — в Університеті м. Кіль (Німеччина): від 1937 — науковий співробітник Інституту світ. економіки; 1940–44 — директор б-ки у м. Люблін (Поль­­ща); від 1944 учителював у Блан­­кенбурзі. За нез’ясов. обставин уникнув комуніст. репресій у післявоєн. період.

Додаткові відомості

Основні праці
Січові Стрільці. Їх історія і харак­­тер: Нарис. Л., 1920; Большевизм і су­­часне завдання українського Заходу: Нац.-політ. замітки. Л., 1925; Отверта відповідь польському консерватистові. Л., 1932; Die West-Ukraine im Kampfe mit Polen und dem Bolshewismus in den Jahren 1918–1923. Berlin, 1934 (англ. мовою — Торонто, 2009); Значін­­ня ідей В’ячеслава Липинського. Л., 1935; Корпус Січових Стрільців: Воєнно-істор. нарис. Чікаґо, 1969.

Рекомендована література

  1. Гелей С. Василь Кучабський: від національної ідеї до державності. Л., 1998;
  2. Його ж. Василь Кучабський та проблеми політичної культури // Sta­­tes, societes, cultures. East and West. Es­­seys in Honor of J. Pelenski. New Jork, 2004.
Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
квіт. 2024
Том ЕСУ:
16
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
вій­­ськовик
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
52337
Вплив статті на популяризацію знань:
201
Бібліографічний опис:

Кучабський Василь-Дмитро Васильович / С. Д. Гелей // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016, оновл. 2024. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-52337.

Kuchabskyi Vasyl-Dmytro Vasylovych / S. D. Helei // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2016, upd. 2024. – Available at: https://esu.com.ua/article-52337.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору