Лавров Леонід Іванович

Визначення і загальна характеристика

ЛАВРО́В Леонід Іванович (21. 04(04. 05). 1909, станиця Медведовська Кубан. обл., нині Краснодар. краю, РФ — 07. 04. 1982, Ленін­град, нині С.-Петербург, похов. у станиці Пашковській, нині у ме­жах Краснодара) — етно­граф-кавказо­знавець. З походже­н­ня українець. Доктор історичних наук (1966). Учасник 2-ї світової війни. Дит. роки Л. про­йшли в станиці Пашковська, де закін. 2-класну укр. школу, брав участь у діяльності місц. літ. обʼ­єдн. «Село і місто», складав вірші українською мовою. У 14-річ. віці написав свій перший наук. твір, присвяч. історії станиці, який став основою фундам. нарису «Станица Пашковская (из прошлого украинских поселенцев на Кавказе)». Від 1928 навч. на геогр. факультеті Ленінгр. університету (від 1930 — істор.-лінгвіст. ін­ститут), з якого 1931 виключ., під час служби в армії екс­терном склав іспити (1935). У 1930-х рр. здійснив етногр. екс­педицію на тер. прожива­н­ня шапсугів для збору польових матеріалів про селян. побут адигів. Спів­працював із Ленінгр. товариством укр. історії, письменства та мови. Писав стат­ті українською мовою («Вплив Кавказу на українське населе­н­ня Кубані», «Тубільні впливи на українців Пів­нічного Кавказу») і надсилав для публікації в «Етно­графічному віснику» (1927, 1931), які були прийняті, але вчасно не на­друковані. 1936 побував на Приельбрус­сі — тер. прожива­н­ня балкарців — для дослідж. їхніх поземел. від­носин у дорев. період. У пере­двоєн­ні роки активно ви­вчав культуру народів Пн. Кавказу. Від 1936 (з пере­рвою) працював у Ін­ституті етно­графії та антропології АН СРСР (Ленін­град): 1957–61 — зав. сектору етно­графії народів Кавказу. У ж. «Советская этно­­­графия» опубл. першу працю «Из поездки в Черноморскую Шапсугию». Досліджував епігр. памʼятки Пн. Кавказу. Обʼєктом наук. інтересів Л. були практично всі народи Пн. Кавказу і Даге­стану, діапазон яких охоплював широке коло зацікавлень, починаючи від етногенезу народів до «рев.» змін їхнього побуту в 1930–70-х рр. У працях Л. етнічна історія Кавказу пред­ставлена як багато­сторон. перманент. процес, зумовлений культур. дифузією з європ., словʼян. і середньоазіат. етнотер. утворе­н­нями. Його учні становлять основу сучас. рос. кавказо­знавства. На пошану Л. проводять Лавров. чита­н­ня.

Тв.: До пита­н­ня про українсько-кавказькі культурні звʼязки // НТЕ. 1961. № 3; Историко-этно­графические очерки Кавказа. Ленин­град, 1978; Этногра­­фия Кавказа (по полевым мат. 20-х го­­дов). Ленин­град, 1982; Канун революции и Граж­данская война на Кубани: Биогр. зап. // Из культур. наследия славян. насел. Кубани. Краснодар, 1997; Био­графические записки: Главы 1–5 // Археология и этно­графия Север. Кав­каза: Сб. науч. тр. Краснодар. 1998; Био­графические записки: «Здравствуй, не ставший на колени город» // Тра­­дицион. культура народов Краснодар. края и Север. Кавказа: К 100-летию Л. Лаврова. Краснодар, 2009; Список трудов С. И. Лаврова // Там само; Юно­­шеские увлечения и мужские забавы (Стихи Л. на укр. языке) // Там само; Из­бран­ные труды по культуре абазин, адыгов, карачаевцев, балкарцев. Наль­чик, 2009; Вплив Кавказу на українське населе­н­ня Кубані // Наук. зап. Між­нар. асоц. україністів. К., 2013. Вип. 3.

Літ.: Курылев В. Историко-этногра­фические работы Л. И. Лаврова по Кав­­казу // Краткое содержание докл. среднеазиат.-кавказ. чтений. Апр., 1979. Ле­­нин­град, 1979; Гар­данов В. Леонид Ива­­нович Лавров (некролог) // Сов. этно­­графия. 1983. № 3; Гаджиев В. Лавров — выдающийся советский кавказовед // Историо­графия истории Даге­стана до­­­совет. периода. Махачкала, 1986; Цулая Г. Леонид Иванович Лавров — ис­следователь народов Кавказа // Сов. этно­графия. 1990. № 5; Решетов А. Слово о Леониде Ивановиче Лаврове (1909–1982) // Архео­логия и этно­графия Север. Кавказа. Краснодар, 1998; Карпов Ю., Решетов А. Л. И. Лавров: штрихи к порт­рету ученого (к 90-летию со дня рожд.) // Лавров. (среднеазиато-кавказ.) чтения 1998–99. Краткое содержание докл. С.-Петер­бург, 2001; Карпов Ю. Л. И. Лавров: из истории этно­графического изучения балкарцев и карачаевцев // Балкария: страницы прошлого. Нальчик, 2005. Вып. 2; Гасанов М., Магомедова Э. Известный ученый-кавказовед // Махач­­калин. изв. 2010, 26 марта.

В. К. Чумаченко

Завантажити статтю