Марка польська

МА́РКА ПО́ЛЬСЬКА  — грошова одиниця. Перебувала в обігу на тер. Польщі та окупов. нею зх.-укр. земель 1919–24. Банкноти у М. п., що, згідно із законом від 15 січня 1920, стала єдиною грош. одиницею країни, не були забезпечені золотом чи ін. цінностями. Це спричинило їхнє знецінення та призвело до широкомасштаб. інфляції. В обігу перебували грош. знаки номіналом 1/2, 1, 5, 10, 20, 50, 100, 500, 1 тис., 5 тис., 10 тис., 50 тис., 100 тис., 250 тис., 500 тис., 1 млн, 5 млн та 10 млн М. п. У результаті грош. реформи 1924 у Польщі запроваджено нову грош. одиницю — злотий, при цьому обмін грош. знаків проводився у співвідношенні 1,8 млн М. п. за 1 злотий. Від 1 липня 1924 М. п. перестала бути закон. засобом платежу.

Рекомендована література

1. Z. Żabiński. Systemy pienięžne na ziemiach Polski. Wrocław, 1981;
   Google Scholar Internet
2. Шуст Р. М. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні. К., 2007.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю