Мартінайтіс Марцеліюс

МАРТІНА́ЙТІС Марце́ліюс (Martinaitis Marcelijus; 01. 04. 1936, с. Пасярбянтіс, нині Расейняй. р-ну, Литва — 05. 04. 2013, Вільнюс) — литовський поет, есе­їст, драматург, пере­кладач. Державна премія Литов. РСР (1984). Нац. премія з літ-ри і мистецтва (1998), літ. премії ім. П. Шірвіса (1995), ім. Ю. Жемайте (2010), ім. Ю. Паукштяліса (2011). Орден Великого князя Литовського Ґедиміна 4-го ступ. (1995). Навч. у Каунас. політех. ін­ституті (Литва, 1956), закін. Вільнюс. університет (1964; від 1980 викладав у ньому фольклор). Працював у ЗМІ. Один із кер. визв. руху «Саюдіс» (кін. 1980-х рр.). Літ. діяльність роз­почав 1955: опублікував значну кількість есеїв, видав низку поет. збірок, написав пʼєси для ляльк. театрів. У творах М. звертається до нар. традиції, утверджує істор., нац., культурні цін­ності; вірші від­значаються речитативністю, афористичністю; ґротеск, парадокс, іронія властиві навіть лірич. творам. Ві­домий своїми «Kukučio baladės» («Балади Кукутіса», 1977; 1985; 1986), які виконував популяр. спів­ак В. Кярнаґіс. У них через уявне спілкува­н­ня із гол. героєм М. заново інтер­претує нац. історію Литви; висловлює в поет. формі думки, що не могли бути оприлюднені в умовах рад. дійсності. Для дітей написав кн. «Pelenų antelė: pjesės lėlių teatrui» («Попільна качечка: пʼєси для лялькового театру», 1980), «Amžinas tiltas» («Вічний міст», 1987). Про­блемам поет. майстерності присвятив вид. «Poezija ir žodis» («Поезія і слово», 1977; усі — Вільнюс). У наук. працях досліджував звʼязок між фольклором і профес. літ-рою, зосереджував увагу на від­голосках міфів у фольклорі. Написав сценарій для фільму «Вчора і завжди» (реж. Ґ. Лукшас, 1985). Пере­клав низку віршів І. Франка, Лесі Українки, Б.-І. Антонича, М. Він­грановського, І. Драча. Окремі твори М. українською мовою пере­клали Д. Павличко, П. Мовчан, С. Жолоб, В. Затуливітер, А. Непокупний, О. Довгий, Л. Кульбак, Д. Чередниченко, В. Герасимʼюк, П. Марусик, М. Рябчук, М. Станович.

Завантажити статтю