Мартов Юлій Йосипович

МА́РТОВ Юлій Йосипович (справж. — Цедербаум; псевд.: Алексей, Гамма, Берг та ін.; 12. 11. 1873, Стамбул — 04. 04. 1923, м. Шемберґ, Німеч­чина, похов. у Берліні) — компартійний діяч. Від 1891 навч. у С.-Пе­тербур. університеті. 1892 очолив с.-д. студент. гурток (згодом — група «Освобо­ждение труда»), 1893 за розпо- всюдже­н­ня нелегал. літ-ри висланий на 3 р. до м. Вільно (нині Вільнюс) під глас. на­гляд поліції. Після звільне­н­ня 1895 за­пропонував групі соціал-демократів на чолі з В. Леніним обʼєд­­натися із групою «Освобождение труда», уві­йшов до керівництва ново­створ. «Союза борьбы за освобождение рабочего клас­са». Від 1901 мешкав за кордоном. Після роз­колу на 2-му зʼїз­­ді РСДРП (1903) став одним із лідерів меншовиків. Член редколегії і актив. дописувач г. «Искра», а також «Социал-демократ» (1908–11), «Луч» (1913–14) та ін. У травні 1917 повернувся до Петро­града (нині С.-Пе­тербург), у червні того ж року уві­йшов до Всерос. ЦВК. Критикував укладе­н­ня Брестського мирного договору, вимагав від більшовиків демократизації політ. життя, від­мови від націоналізації усієї промисловості, змін в аграр. політиці. 1920 ви­їхав до Німеч­чини. Очолив Закордон­ну групу РСДРП(меншовиків), 1921 заснував ж. «Социалистический вестник».

Завантажити статтю