Мураї Такаюкі

Визначення і загальна характеристика

МУРА́Ї Такаюкі (07. 01. 1937, префектура Кагава, Японія) — японський літературо­знавець-славіст, пере­кладач. Закін. рос. від­діл. Ін­ституту іноз. мов (м. Кобе, Японія, 1961), захистив канд. дис. з історії рос. літ-ри (1964). У 1970–2000 — адʼюнкт-проф. рос. філології та проф. словʼян. філології Університету м. Кобе; від 2000 — проф. словʼян. філології коледжу Сідзенавате-ґакуен (м. Осака). М. сприяв зароджен­ню япон. україністики, зокрема досліджував і популяризував творчість Т. Шевченка. Автор ґрунт. роз­ділу «Шевченко і українська мова» у колект. моно­графії «Контрастивне дослідже­н­ня сучасної української граматики» (Кобе, 1993) япон. мовою. У цій праці він стисло виклав історію роз­витку української мови в період 16–18 ст., про­­аналізував процес формува­н­ня української літературної мови, описав та узагальнив як власні спо­стереже­н­ня щодо деяких характер. мовних особливостей поет. творів Т. Шевченка та його худож. стилю загалом, так і висновки інших, зокрема й укр., лін­гвістів, які ви­вчали цю про­блему. На прикладі аналізу окремих поезій («Заповіт», «Думи мої, думи мої» (1840), вступ до балади «Причин­на — Реве та стогне Дніпр широкий», «Думка — Вітре буйний, вітре буйний!» та ін.) він продемонстрував япон. читачеві специфіку шевченків. поетики та майстерність його віршува­н­ня, вказавши на поет. жанри, худож.-образні й мовностиліст. засоби, строфічні форми, вірш. роз­міри, які найчастіше використовує поет. Характер. рисою наук. дослідж. М. є компаратив. під­хід до поет. спадщини Т. Шевченка, ви­вче­н­ня впливу його творчості на окремих япон. письмен­ників, зокрема Т. Сібуя, який не обмежувався лише влас. пере­жива­н­нями, його вірші мають такий самий характер, що й вірші укр. поета, і набули тієї ж особливої сили узагальне­н­ня, під дією якої особисті почу­т­тя стають загальнолюдськими. М. ви­ступав як пере­кладач творів Т. Шевченка япон. мовою. За його участі 1964 у Токіо з нагоди 150-літ. ювілею від дня народж. Т. Шевченка ви­йшла друком перша зб. япон. пере­кладів віршів укр. поета — «Як умру...», що стало знач. подією в літ. житті Японії, викликало неабияку зацікавленість япон. читачів творчістю Т. Шевченка, укр. літ-рою й Україною загалом. Книга отримала числен­ні схвал. від­гуки та рецензії. Гол. пере­кладац. праця М. — «Збірка віршів Т. Шевченка» (Токіо, 1988, у спів­­авт. з Т. Сібуєю), до якої вві­йшли вперше повністю пере­кладені япон. мовою поеми «Гайдамаки», «Катерина», «Наймичка», балада «Тополя», вірші «Пере­бендя», «Заповіт», цикл «В казематі» та ін., а також три стат­ті М. — «Життя і мистецтво Шевченка», «Тейсуке Сібуя і Тарас Шевченко» та «Початок японсько-українських літературних звʼязків — Великий Кобзар і послідовник його вче­н­ня Тейсуке Сібуя», стат­ті «Моя зу­стріч із Шевченком» Т. Сібуя та «Син волі» І. Драча. Книга містить докладну біогр. довід­ку та хронологію гол. подій життя Т. Шевченка, ілюстрована числен. його малюнками і сучас. фотокартками.

Тв.: укр. перекл. — Кобзареве від­лу­н­ня в Японії // Вітчизна. 1986. № 3; Від­лу­н­ня Фудзіями: Нотатки про популяризатора творчості Т. Г. Шевченка в Японії С. Тейсуке // Дні­про. 1989. № 3.

Літ.: Крикуненко В. Свіжа квітка Японії: [Перекл. і вид. творів Т. Шевченка в Японії] // ЛУ. 1989, 26 січ.; Накаї К. Шевченко в Японії // Сучасність. 1989. № 3.

І. П. Бондаренко

Завантажити статтю