Муракамі Харукі

МУРАКА́МІ Харукі (12. 01. 1949, м. Кіото, Японія) — японський новеліст, есе­їст, романіст, пере­кладач. Його книги та оповіда­н­ня були і залишаються бестселерами як в Японії, так і за кордоном, їх пере­кладено 50-ма мовами світу і видають міль­йон. тиражами. Дитинство провів у порт. м. Кобе. Змалку читав твори англ. письмен­ників, спілкувався з іноземцями і ще в молодості зро­зумів, що япон. література потребує модернізації. Від 1968 студіював класичну драму у від­діл. театр. мистецтв Токій. університету Васеда. 1974 від­крив у столиці джаз-бар «Peter Cat». Від поч. 1980-х рр. — на творчій роботі. Автор «Трилогії Щура» — «Слухай пісню вітру» (1979), «Пінбол — 1973» (1980) та «Погоня за вівцею» (1982; літ. премія Номі для початківців, 1982), у 1988, в цьому ж ракурсі, опублікував роман «Танцюй, танцюй, танцюй». У ран­ніх творах М. його герої ведуть вільний спосіб життя, часто від­віду­ючи бари, насолоджуються лірикою пісень, пере­живають зу­стрічі й роз­става­н­ня. Літ. твори в такому стилі від­разу стали популярними серед юних читачів, а М. став кумиром молодого поколі­н­ня Японії кін. 20 ст. Згодом на­стало ви­зна­н­ня більш широкої аудиторії. Осн. віхами росту стали подорож у США і публікація роману «Країна чудес без гальм і кінець світу» (1985), який отримав ви­зна­н­ня (літ. премія Танідзакі, 1985). У 1987 поселився на о. Крит, де закінчив роботу над романом «Норвезький ліс», що приніс М. популярність у всьому світі. Від 1991 — у США, викладав у Прінстон. університеті, видав роман «На пів­день від кордону, на захід від сонця» (1992), у на­ступні роки — в університеті Медфорда (шт. Мас­сачусетс) — 3 т. роману «Хроніка заводного птаха» (1994–95). Після землетрусу в Кобе (1995) та газ. атаки в Токій. метро М. повернувся на батьківщину. Взяв числен­ні інтервʼю у терористів і видав двотомник «Під­земка» (1997) та «Край обітований» (1998), далі, в стилі постмодернізму, 2002 — роман «Кафка на пляжі» (літ. премія Ф. Кафки, 2006), у 2009 — «1Q 84», у 2013 — «Без­барвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі», 2017 — «Вбивство командора». Сюжети творів зрілого майстра часто сюр­реалістичні, меланхолічні або фаталістичні, по­значені кафкіан. баче­н­ням тем алієнації й самотності, органічно вплітаються в його літ. роботу. М. ві­домий також пере­кладами творів амер. авторів кін. 20 ст. — С. Фіцджеральда, Т. Капоте, Дж. Ірвінґа, Дж. Селінджера, Р. Карвера, казок К. ван Ол­лсбурґа та У. Ле Ґуїна. Творчість М. від­значена числен. нагородами, серед яких — World Fantasy Award, Frank OʼConnor International Short Story Awаrd, Franz Kafka Prize, Welt-Literatur Pries. 2015 г. «Time» на­звала його серед 100 найбільш впливових людей світу. 2018 університет Васеда прийняв ріше­н­ня про на­да­н­ня приміще­н­ня архіву М., зокрема його колекції із 40 тис. джаз. платівок.

Завантажити статтю