НАНІ́ВСЬКИЙ Євстахій Михайлович (25. 11. 1943, м. Трускавець Дрогоб., нині Львів. обл.) — фахівець у галузі роз­робле­н­ня нафтових і газових родовищ. Доктор технічних наук (1988), професор (1993). Державні нагороди СРСР. Закін. Дрогоб. нафт. технікум (1961), Моск. ін­ститут нафтохім. і газ. промисловості (1966). Працював у Турк­мен. філії ВНДІ нафти (м. Небіт-Даг, нині Балканабат); 1967–2000 — у Тюмен. НДПІ природ. газів (РФ): від 1974 — ген. дир. Від­тоді — у Мос­кві, де був віце-президентом з видобува­н­ня нафти та газу компанії «Ітера», нач. упр. з під­готовки проект­но-кошторис. документації із закордон. проектів ТОВ «Lukoil Overseas» та гол. наук. кер. — радником ген. дир. ВАТ «Газ­пром Промгаз»; за сумісництвом — професор кафедри роз­робле­н­ня та екс­плуатації газових і газоконденсат. родовищ Моск. університету нафти та газу. Наук. діяльність спрямована на освоє­н­ня та екс­плуатацію родовищ природ. газу в Зх. Сибіру. Один із засн. зх.-сибір. наук. школи проектува­н­ня ефектив. роз­робле­н­ня родовищ, що знаходяться в не­сприятливих природно-клімат. умовах, зокрема в зоні пошире­н­ня багаторіч. мерзлоти.