Ністор Іон

НІ́СТОР Іон (Nistor Ion; 16. 08. 1876, с. Біволеріе Сучав. пов., Австро-Угор­щина, нині Румунія — 11. 11. 1962, Бухарест) — румунський історик, політичний діяч. Від 1897 (з перервою) навч. у Чернів. університеті, 1899–1900 перебував на військ. службі. 1901 отримав посаду проф.-заміс­ника у Держ. гімназії Чернівців, 1903 склав іспит на право викладати у гімназії історію та географію румун. і нім. мовами. Відтоді учителював у Сучаві та Чернівцях. 1909 у Віден. університеті здобув докторат з філософії і філології. Стажувався у Мюнхені (К. Крумбахер, Л. Брентано), Ляйпцизі (К. Лампрехт), Бухаресті та Яссах (І. Богдан, Н. Йорґа, Д. Ончул, А.-Д. Ксенопол). Від 1912 — екстраординар. проф. історії пд.-сх. Європи, від 1920 — титулов. професор кафедри історії румунів, водночас 1920–21 і 1933–40 — ректор Чернів. університету, де заснував Інститут історії та мови і його бюлетень — «Codrul Cosminului» (1924–37). У 1914 обраний член-кореспондент Румун. академії. Досліджував історію Молдови, Румунії, Буковини. Автор низки наук. праць і робіт антиревізіоніст. змісту. Також брав активну участь у політ. діяльності: 1919 обраний сенатором від Чернів. університету, 1922 — депутатом парламенту від повіту Редеуць. Співзасн. Демократ. партії об’єднання Буковини (1919), що 1923 злилася з Нац.-ліберал. партією. В урядах Румунії був міністром Буковини (1918–26), громад. робіт (1927–28), праці, охорони здоров’я, соц. захисту (1934–37), культів і мистецтва (1940). Відтоді — у відставці. Здійснював наук. діяльність, зокрема 1945–48 — консерватор б-ки та колекцій Румун. академії в Бухаресті. 1950 заарешт. і ув’язнений, 1955 звільнений. Намагався поновити громадян. права. Від 1956 — на пенсії.

Рекомендована література

1. Чернівецький університет: Сторінки історії: 1875–1995. Чц., 1995;
   Google Scholar Internet
2. P. Mi­chelson. Ion I. Nistor in Romanian politics, scholarschip and culture 1919–1933 // Codrul Cosminului. 2011. № 1.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю