Нікітін Олексій Васильович

Визначення і загальна характеристика

НІКІ́ТІН Олексій Васильович (20. 02. 1937, с. Федоровське Брян. обл., РФ — 13. 05. 1984, Донецьк) — учасник незалежного проф­спілкового руху. Закін. Донец. політех. ін­ститут (1967). Від 1962 працював на шахтах Донбасу. Брав активну участь у захисті прав робітників, боровся зі сваві­л­лям адміністрації, звертався зі скаргами на поруше­н­ня труд. законодавства і техніки без­пеки до місц. і центр. парт. органів. 1969 ініціював написа­н­ня колектив. листа до ЦК КПРС (під­писало 150 осіб), за що 1970 виключений із партії і звільнений з роботи. Намагався пере­дати документи до посольств країн Заходу в Москві. 13 січня 1972 заарешт., у червні того ж року від­правлений на примус. лікува­н­ня до Дні­проп. спец. психлікарні (нині Дні­про), 1975 пере­ведений до Донец. психлікарні. 1976 звільнений. Намагався створити незалежну проф­спілку. У лютому 1977 звернувся до посольства Норвегії з проха­н­ням надати йому політ. притулок, при виході з будівлі був заарешт. і від­правлений до Донец. психлікарні на огляд, звідки втік. Пере­ховувався у Брян. лісах, через 1,5 місяця заарешт. і вдруге від­правлений на примус. лікува­н­ня до Дні­проп. спец. психлікарні. У травні 1980 звільнений, у вересні того ж року його обстежив екс­перт Робочої комісії з роз­слідува­н­ня викори­ста­н­ня психіатрії у політ. цілях А. Корягін, який ви­знав Н. психічно здоровим (історію хвороби та висновок пере­дано на Захід). У грудні 1980 дав інтервʼю кореспонденту г. «The Washington Post», який при­їхав у Донецьк. Через декілька днів після інтервʼю затриманий, у січні 1981 згідно з по­становою суду втретє направлений до Дні­проп. спец. психлікарні. 1982 пере­ведений до Алма-Атин. спец. психлікарні (нині Алмати), 1983 — до Донец. психлікарні, де й помер.

Літ.: Алексеева Л. История инако­мыс­лия в СССР. Вильнюс; Москва, 1992; Русначенко А. Національно-визвольний рух в Україні. К., 1998.

В. В. Овсієнко

Завантажити статтю