Опалек Мечислав-Владислав

ОПА́ЛЕК Мечислав-Владислав (09. 09. 1881, Львів — 06. 05. 1964, м. Новий Сонч, нині Малопольс. воєводства, Польща) — бібліофіл, письмен­ник, мемуарист. Закін. Львів. учител. семінарію (1901). Працював учителем літ-ри у школах Львова, дир. школи ім. Г. Пірамовича (1927–33) та школи св. Марії Магдалини (1934–40; нині заг.-осв. школа № 10). Досліджував мистецтво і побут давнього Львова. Зібрав унікал. колекцію книг, рукописів, рисунків, літо­графій і дереворитів 19 ст., пере­важно повʼяз. з цим містом. Був одним із засн. (1923) і секр. Товариства прихильників книги у Львові. Друкуватися почав від 1900. Автор числен. книг і статей про міську культуру і мистецтво, давні школи, львів. цвинтарі, вуличні вивіски, перші ви­ставки картин, про львів. художників, книгарів, букіністів і бібліофілів. Серед книг — «Z dzie­jów szkolnictwa galicyjskiego» (1913), «Kopiec Unii Lubelskiej» (1919), «Exlibrisy Rudolfa Mękickiego» (1922; 1925), «Gdy Alkar kochał Eminę: Ob­razki z epoki biedermeierowskiej» (1924), «Sto trzydzieści lat wśród książek: Lwowscy antykwarze Iglowie 1795–1928», «Bibliopole lwowscy» (обидві — 1928), «Zapomniane palety» (1932), «Gawędy o dawnej szkole» (1936), «Jak jedzą bibliofile» (1939; усі — Львів), «Pamiątkowe odznaki i medale polskie, 1914–1917»; 3 вип.; з малюнками автора; 1914–17), «Stare księgi, stare wina» (1928; обидві — Краків). Популярність здобула кн. «Obrazki z przeszłośi Lwowa», ви­дана 1931 у серії «Львів. б-ка»; пере­ви­дана 2002 також у Львові в укр. пере­кладі Л. Андрієвської під на­звою «На щербатім львівськім бруці». У 12-ти роз­ділах книги по­дано числен­ні факти з давнього міського життя, зокрема про пл. Ринок і камʼяницю Корнякта, ярмарки на пл. св. Юра, львів. звичаї, моду, свята, бали й карнавали, театр. ви­стави, часописи, парки, цвинтар на Папарівці. О. створював також вірші й поеми — «Lwów» (1932), «O sławetnym zakonie bibliofilskim, tegoż orde­rach, tytułach: poema» (1932), «Wiers­zo­wane abecadło» (1942; усі — Львів), казки та пʼєси для дітей. Після 2-ї світової вій­ни пере­їхав до м. Новий Сонч, де продовжував за­йматися львів. тематикою. Написав і видав кн. «Drzeworyt w czasopismach polskich XIX stulecia» (1949), «Lito­grafia lwowska 1822–1860» (1958). Автор цін­них мемуарів про Львів: «Ze wspomnień bibliofila» (1960; 2-e вид. — Ряшів, 2001) і «O Lwo­wie i mojej młodości: Kartki z pamięt­nika 1881–1901» (1987; усі — Вроцлав). Частина його колекції та архів зберігаються в родині онука Вєслава в м. Ряшів (Польща).

Завантажити статтю