Орел Василь Миколайович

Визначення і загальна характеристика

ОРЕ́Л Василь Миколайович (10. 01. 1928, станиця Васюринська, нині Краснодар. краю, РФ — 31. 08. 1987, Миколаїв) — лiтературо­зна­вець, краєзнавець, громадський дiяч. Закiн. Краснодар. пед. інститут (1950). Учителював у Даґестані, на Кубані й у Сибіру. Повернувшись на Кубань, 1961–65 працював у рай. г. «Советское казачество», завучем Малотенгiн. станич. школи (Краснодар. край). Тут О. заснував єдину на Кубанi укр. бібліотеку (знищена пiсля його вiд’їз­ду), а також до 150-річчя від дня народж. Т. Шевченка разом iз дружиною Ларисою 1963 організував мiсц. музей укр. поета: зібрано понад 200 експонатів, які були розгорнуті в новому приміщенні школи, створ. 9 відділів — «Життєвий шлях поета», «Шевченко-художник», «Кобзар на Кубані», «Дружба Тараса Шевченка й Якова Кухаренка», «Твори Т. Г. Шевченка мовами народів світу» тощо. За кілька місяців музей було закрито, а його організатора звинувачено в укр. націоналізмі. 1965 О. виїхав в Україну, спочатку працював на Донбасі — у волновас. г. «Знамя труда» (1965–67), тельманів. г. «Путь Октября» та ред. на місц. радіо (1967–73), від 1973 — у Миколаєві: методист, завідувач відділу обл. Центру нар. творчості. Дослiджував iсторiю укр. перiо­дики на Кубанi, популяризував творчість українськомов. кубан. письменників — Я. Кухаренка, В. Мови-Лиманського, Я. Жарка, М. Пимоненка, В. Потапенка та ін. Автор числен. лiтературозн. статей, зокрема з шевченкіани: «Шевченківський музей на Кубані» // «Друг читача», 1963, 17 січня; «Т. Шевченко на Кубані» // «Українська мова і література в школі», 1964, № 4; «Відшукаємо рукописи Т. Шевченка» // «Вітчизна», 1965, № 1; «Зв’язки Т. Г. Шевченка з Кубанню» // «Український історичний журнал», 1967, № 3; «Т. Г. Шевченко і Кавказ» // «Наша культура [Варшава]», 1969, № 3; «Сучасник Т. Г. Шевченка (Я. Г. Кухаренко)» // «Друг читача», 1975, 25 вересня; «Кубанская шевченкиана» // «Кубань — Україна: питання історико-культурної взаємодії», Краснодар, 2011, вип. 5.

Завантажити статтю