Острозький Свято-Богоявленський собор

ОСТРО́ЗЬКИЙ СВЯ́ТО-БОГОЯ́ВЛЕНСЬКИЙ СОБО́Р — памʼятка архітектури національного значе­н­ня. Належить до Острога міста Державного історико-культурного заповід­ника. На думку історика Церкви 18 ст. І. Стебельського, храм збудував у 1-й пол. 15 ст. князь В. Острозький (Красний). Згодом цю версію під­тримала низка дослідників, зокрема й П. Батюшков, В. Домбровський, О. Левицький, М. Теодорович, С. Кардашевич. У 2-й пол. 19 ст. польс. мистецтво­знавець В. Лущкевич висловив думку про те, що церкву зведено 1521. У 1966–69 ґрунт. натурні дослідж. провела ре­ставратор, історик архітектури О. Годованюк. На арх-рі храму по­значився вплив традицій давньорус. мистецтва. Його план близький до планів давньорус. 4-стовп. 3-апсид. хрестовокупол. храмів. Чотири опор. стовпи, роз­міщені по діагоналях центр. квадрата, роз­діляють обʼєм храму на 3 нефи і надають йому ви­гляд рівноконеч. хреста. Найвищий купол роз­міщений на пере­хрещен­ні центр. нефа та транс­епта, а бокові куполи — над камерами, утвореними в між­рукавʼях просторового хреста. Пʼять куполів храму символізують Ісуса Христа та 4-х євангелістів. 1521 князь К. Острозький при­єд­нав церкву до системи оборон. стін Замк. гори. Тоді ж на потовщеній пн. стіні храму були облаштовані критий обхід-галерея, ніші для фальконетів та амбразури для гармат. Над остан­німи вкладено 4 камʼяні плити з висіченими на них словʼян., лат., грец. і вірм. мовами написами «1521 року». Храм був кафедрал. собором, а також родовою усипальницею князів Острозьких. На­прикінці 16 — на поч. 17 ст. протоієреєм служив духівник князя В.-К. Острозького, один з найви­значніших діячів Остроз. академії Д. Наливайко. У великод. понеділок 1636 біля стін собору від­булося пов­ста­н­ня остроз. міщан проти шляхет. катол. оточе­н­ня княгині А.-А. Ходкевич. Після їхнього ви­ступу храм закрили та під­дали анафемі.

До кін. 19 ст. собор не використовували, що спричинило його руйнува­н­ня. 1886–91 під керівництвом арх. П. Базілевського проведено не зовсім вдалу ре­ставрацію. Від стародав. споруди залишилася лише пн. сторона. Решту обʼєму будови знищили до обрізу фундаменту, на якому звели новий храм у псевдовізантій. стилі. Тоді ж зроблено дубовий іконостас, декорований позолоче­н­ням і різьбле­н­ням, стіни храму прикрашено монум. полотнами на реліг. сюжети. 11 листопада 1891 собор освячено. 1905 за проектом інж. О. Па­вловського збудовано дзвіницю. 1963 собор пере­дано Остроз. краєзн. музею. У 1980-х рр. були позолочені куполи храму та від­ре­ставрований іконостас. 1989 храм повернуто православ. громаді. 1990 освячений архі­єпис­копом Волинським і Рівненським Варлаамом. 1991–93 проведено ре­ставрацію інтерʼєрів собору: під керівництвом художника А. Мельничука від­новлено монум. ікони на полотні та орнаменти на стінах. 1996 завершено внутр. ремонт, 1997 від­ре­ставровано пд. сходи та зроблено вимостку навколо храму. В соборі роз­міщено 2 престоли: Свято-Богоявленський (гол.) і преподобного Федора князя Острозького (у правому приділі). У храмі знаходиться також рака з частиною мощей преподобного Федора, привезених 17 травня 1907; є копії ікон Почаївської Богоматері та Богоматері Пере­двісниці (оригінал у капличці Зо­графського монастиря на Афоні). 2021 Укрпошта випустила темат. конверти та марку, присвячені О. С.-Б. с.

Завантажити статтю