Козирев Микола Олександрович

Визначення і загальна характеристика

КО́ЗИРЕВ Микола Олександрович (Козырев Николай Александрович; 20. 08(02. 09). 1908, С.-Петербург — 27. 02. 1983, Ленін­град, нині С.-Петербург) — російський астрофізик. Доктор фізико-математичних наук (1947). Золота медаль Між­нар. академії астронавтики (1969). Закін. Ленінгр. університет (1928). Від­тоді працював у Ленінгр. ін­ституті інж. залізнич. транс­порту і Пед. ін­ституті (від 1931 — проф.), у Гол. астрон. обсерваторії АН СРСР (с-ще Пулково побл. Ленін­града). 7 листопада 1936 заарешт., за звинуваче­н­ням у контр­рев. діяльності засудж. до 10 р. увʼязне­н­ня, покара­н­ня від­бував у м. Норильськ (Краснояр. край, РФ). 1947–79 — у Гол. астрон. обсерваторії АН СРСР; за сумісництвом 1947–57 — старший науковий спів­робітник Крим. астрофіз. обсерваторії АН СРСР (с-ще Наукове Бахчисарай. р-ну). Роз­робив теорію протяжних атмо­сфер (1934), яку узагальнив С. Чандрасекар (теорія К.–Чандрасекара); отримав спектро­грами місячного кратера Альфонс, які засвідчили про вулканічні явища на Місяці (1958); довів існува­н­ня водню в атмо­сфері Меркурія (1963). Висловив гіпотезу про час як джерело енергії небес. тіл. Імʼям К. на­звані мала планета № 2536 і кратер на Місяці.

Пр.: Источники звездной энергии и теория внутрен­него строения звезд // Изв. Крым. астрофиз. обсерватории. 1948. Т. 2; 1951. Т. 6 (англ. перекл. — Progress in Physics. 2005. Vol. 3); Причин­ная или несим­метричная механика в линейном при­ближении. Пулково; Ленин­град, 1958; Observation of a volcanic process on the Moon // Sky and Teleskope. 1959. Vol. 18, № 4; Из­бран­ные труды. Ленин­град, 1991.

Літ.: Дадаев А. Н. Первооткрыватель лун­ного вулканизма (к 75-летию Н. О. Козырева) // Про­блемы ис­следования Вселен­ной. Ленин­град, 1985. Вып. 2; Його ж. Николай Александрович Козырев // Козырев Н. А. Из­бран­ные труды. Ленин­град, 1991; Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы: Био­графический справочник. К., 1986.

О. М. Дадаєв

Завантажити статтю