АХО́НІН Сергій Володимирович (13. 12. 1961, Донецьк) — фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (2003), професор (2014), академік НАНУ (2021). Державна премія України в галузі науки і техніки (2005). Закінчив Київське від­діле­н­ня Московського фізико-технічного ін­ституту (1985). Від­тоді працює в Ін­ституті електрозварюва­н­ня НАНУ (Київ): від 2005 — завідувач від­ділу металургiї та зварюва­н­ня титанових сплавiв, від 2015 — головний науковий спів­робітник, від 2021 — за­ступник директора з наукової роботи. Головний редактор журналу «Сучасна електрометалургія» (від 2020). Засновник наукової школи з металургії титанових сплавів. За­пропонував новий під­хід до роз­вʼяза­н­ня про­блем взаємодії рідкого металу з газовою фазою в умовах поверх­невого на­гріву концентрованими джерелами енергії та структуро­утворе­н­ня в сплавах на основі титану при кри­сталізації в процесах спеціальної електрометалургії та під дією термічного циклу зварюва­н­ня. У його роботах набула подальшого роз­витку теорія кінетики процесів рафінува­н­ня металевих роз­плавів у вакуумі в частині спільного роз­гляду процесів масопереносу в роз­плаві і газовій фазі та хімічної реакції на між­фазній поверх­ні. Зробив значний внесок у роз­виток теорії і практики електрон­но-променевої плавки тугоплавких та хімічно активних металів. Встановлені ним закономірності процесів кри­сталізації та випаровува­н­ня металу у вакуумі під час на­гріву концентрованими джерелами енергії до­зволили оптимізувати технологічні процеси електрон­но-променевої плавки титану, ніобію і танталу, сут­тєво під­вищивши техніко-економічні показники цих процесів. Під його керівництвом проводять роботи зі створе­н­ня нових вітчизняних титанових сплавів із під­вищеними екс­плуатаційними характеристиками та ви­значе­н­ня оптимальних способів їх зварюва­н­ня. За його участю вперше в Україні створено промислове металургійне виробництво зливків титану та сплавів на його основі діаметром до 1100 мм і масою до 20 т. Викори­ста­н­ня сучасних технологій електрон­но-променевої плавки забезпечило конкуренто­спроможність цього виробництва на світових ринках.