Поливка Іван

Визначення і загальна характеристика

ПОЛИ́ВКА Іван (12. 02. 1866, с. Березничка, нині Пряшівського краю, Словач­чина — 03. 10. 1930, м. Бардіїв, похований у с. Буковець, нині Пряшівського краю) — русинський культурно-освітній діяч, публіцист. Закінчив Ужгородську учительську семінарію (1885). Учителював у Седлисках (1884—87), Свиднику (1887—1919), був шкільним ін­спектором Ужгородської жупи (1919—23). З його ініціативи у Свиднику утворено Народну раду, яку очолював (1918—19). Її діяльність спри­ймали як владу «Маковицької республіки» в межах Маковицького комітату, до складу якого входили сучасні Бардіївський та Свидницький округи. Для потреб тодішньої школи уклав і видав у Пряшеві універсальний під­ручник «Учебная книга реальныхъ наукъ» (кн. 1, 1896; кн. 2, 1901), що на­вчав різним предметам (фізиці, гео­графії, історії, природо­знавству, сільському господарству, діловодству тощо) й був широко вживаний у русинських школах аж до повної мадяризації (1907). У стат­ті «Средний путь — правый путь» (1928) ви­ступив на захист такої мови, що до­зволяє «свободное пользованіе особен­ностями нашего малорус­ского наречія». Про взаємні українсько-словацькі впливи говорить у стат­ті «О карпаторус­ских и словацких піснях». Збирав народні пісні, казки, легенди. Зі­брані ним пісні опублікував М. Врабель (1890). Уклав і видав «Вінець стихотвореній А. Па­вловича» (Уж., 1920). Вміщував публіцистичні стат­ті у часописах «Наука», «Рус­ская земля», «Школа», «Народная школа». Більші стат­ті друкував окремими брошурами. Чимало творів залишилося в рукописах, що зберігаються, зокрема, в архівах І. та А. Шлепецьких.

Літ.: Иванъ Андреевичъ Поливка // Молодая Русь [Прага]. 1931. Т. 2; Шлепецкий И. Иван Андреевич Поливка // Дукля. 1959. № 7; Його ж. И. А. Поливка — педагог (по случаю 100-літной годовщины со дня рождения) // Карпаторус­ский календарь Лемко-Союза. Нью-Йорк, 1967.

Ф. Ковач

Завантажити статтю