Правда Володимир Іванович
ПРА́ВДА Володимир Іванович (09. 08. 1935, м. Канів Київської обл., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 10. 12. 2018, Київ) — фахівець у галузі радіотехніки та радіоелектроніки. Кандидат технічних наук (1968), професор (1990). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1975). Премія РМ СРСР (1990). Закінчив Київський політехнічний інститут (1959), де відтоді й працював (нині Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»): 1989–2003 — декан радіотехнічного факультету, 1998–2016 — завідувач кафедри радіотехнічних пристроїв та систем. Від 1991 очолював науково-методичну комісію МОН України за напрямом «Радіотехніка». Наукова діяльність пов’язана із розробленням пристроїв та систем міліметрового діапазону хвиль. Співзасновник наукової школи приймально-передавальних пристроїв надвисоких частот. Співукладач енциклопедичного навчального довідника «Радіотехніка» (К., 1999), енциклопедії «Радиотехника» (Москва, 2002; 2016).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Исследование замедляющей системы типа «клеверный лист» // Вопр. радиоэлектроники. Сер. Электротехника. 1963. № 5; Волноводно-планарные узлы приемопередатчика коммерческой цифровой радиорелейной линии миллиметрового диапазона // Изв. вузов. Радиоэлектроника. 1998. Т. 41, № 7; Основи теорії кіл: Підруч. Ч. 1–2. Х., 2004–06; Системи телекомунікацій: Підруч. О., 2005; Електродинаміка та поширення радіохвиль. Ч. 1–2. Х., 2009–10 (усі — співавт.).
Рекомендована література
- Декан радіотехнічного факультету В. І. Правда // Вісн. НТУУ «КПІ». Сер. Радіотехніка. Радіоапаратобудування. 2009. Вип. 39;
- Володимир Іванович Правда (до 80 річчя з дня народження) // Там само. 2015. Вип. 62.