Пруссаки

ПРУССАКИ́  — брати, архітектори, цивільні інженери. Дмитро Костянтинович (16. 07. 1859, м. Воронеж, Росія — після 1917, Петроград, нині Санкт-Петербург) закінчив Санкт-Петербурзьке будівельне училище (1881). Працював 1882–90 у Технічно-будівельному комітеті Міністерства внутрішніх справ; 1890–17 — у Міністерстві імператорського двору. Використовував форми неоренесансу, необароко, неоросійського стилю. Серед реалізованих проєктів у Санкт-Петербурзі — прибутковий будинок і театр В. Панаєва (1886–87, 1897, співавтор А. Ковшаров, 1917 згорів), церква Милуючої ікони Божої Матері у Галерній гавані (1889–98, співавтор В. Косяков), комплекс лікарні громади св. Євгенії (нині лікарня № 46, 1900). У 1892–97 він звів поблизу Вінниці для потреб Київської, Волинської та Подільської губерній одну з найкращих у Російській імперії психіатричних лікарень на 720 ліжок (нині Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня імені О. Ющенка). Для її проєктування були використанні найпрогресивніші на той час технології та прийоми медичної архітектури. Для зручності всі корпуси з’єднав між собою (є як наземне, так і підземне сполучення). Лікарня мала електричне освітлення, свою вентиляцію й каналізацію. Костянтин Костянтинович (18. 01. 1857, Воронеж — 28. 05. 1895, Санкт-Петербург) закінчив Санкт-Петербурзьке будівельне училище (1878). Працював у Пензенській і Тамбовській губерніях; від 1883 — у Технічно-будівельному комітеті Міністерства внутрішніх справ. 1885–90 перебував у відрядженні у Вінниці, де керував будівництвом великого комплексу військових споруд. У стильових формах неоренесансу звів там казарми 47-го піхотного Українського полку та 12-го і 19-го летючих артилерійських парків.

Рекомендована література

1. Тимофієнко В. Зодчі України кінця 18 — початку 20 століть. К., 1999.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю