Пруссаки

Визначення і загальна характеристика

ПРУССАКИ́ — брати, архітектори, цивільні інженери. Дмитро Костянтинович (16. 07. 1859, м. Воронеж, Росія — після 1917, Петро­град, нині Санкт-Петербург) закінчив Санкт-Петербурзьке будівельне училище (1881). Працював 1882—90 у Технічно-будівельному комітеті Міністерства внутрішніх справ; 1890—17 — у Міністерстві імператорського двору. Використовував форми неоренесансу, необароко, неоросійського стилю. Серед реалізованих проєктів у Санкт-Петербурзі — прибутковий будинок і театр В. Панаєва (1886—87, 1897, спів­автор А. Ковшаров, 1917 згорів), церква Милуючої ікони Божої Матері у Галерній гавані (1889—98, спів­автор В. Косяков), комплекс лікарні громади св. Євгенії (нині лікарня № 46, 1900). У 1892—97 він звів по­близу Він­ниці для потреб Київської, Волинської та Подільської губерній одну з найкращих у Російській імперії психіатричних лікарень на 720 ліжок (нині Він­ницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня імені О. Ющенка). Для її проєктува­н­ня були викори­стан­ні най­про­гресивніші на той час технології та при­йоми медичної архітектури. Для зручності всі корпуси зʼ­єд­нав між собою (є як наземне, так і під­земне сполуче­н­ня). Лікарня мала електричне освітле­н­ня, свою вентиляцію й ка­налізацію. Костянтин Костянтинович (18. 01. 1857, Воронеж — 28. 05. 1895, Санкт-Петербург) закінчив Санкт-Петербурзьке будівельне училище (1878). Працював у Пензенській і Тамбовській губерніях; від 1883 — у Технічно-будівельному комітеті Міністерства внутрішніх справ. 1885—90 пере­бував у від­ряджен­ні у Він­ниці, де керував будівництвом великого комплексу військових споруд. У стильових формах неоренесансу звів там казарми 47-го піхотного Українського полку та 12-го і 19-го летючих артилерійських парків.

Літ.: Тимофієнко В. Зодчі України кінця 18 — початку 20 століть. К., 1999.

В. І. Тимофієнко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю