Єйтс Вільям-Батлер

ЄЙТС Вільям-Батлер (Yeats William Butler; 13. 06. 1865, поселе­н­ня Сендімаунт, нині в межах Дубліна — 28. 01. 1939, м. Ментона, Франція, похований у м. Слайґо, Ірландія) — ірландський поет, прозаїк і драматург. Нобелівська премія в галузі літератури (1923; за не­змін­но натхнен­ну поезію, що у високохудожній формі від­ображає духовну сутність всієї нації). Закінчив Вищу школу Е. Сміта (Дублін, 1883), на­вчався у Дублінській школі мистецтв. Засновник і головний натхнен­ник ірландського літературного від­родже­н­ня, один із засновників Ірландського національного театру, або «Театру Абатства», який очолював до 1938. Дебютував 1885 віршами «Song of the Fairies» («Пісня фей») і «Voices» («Голоси») та пʼєсою «The Isle of Statue» («Острів статуй») у газеті «Dublin University Review». 1886 став членом товариства «Молода Ірландія», згодом — Ірландського республіканського братства; опублікував драматичну поему «Mosada» («Мосада»), роз­почав роботу над поемою «Мандри Ойсіна» (присвячена конфлікту між християнством і язичництвом). 1889 по­зна­йомився з діячкою ірландського національно-визвольного руху М. Ґонн, образ якої за­ймає центральне місце в його поезії. 1893 здійснив повне ви­да­н­ня творів В. Блейка у 3-х томах. У 1890-і рр. ви­йшли друком поетичні збірки «The Rose» («Троянда», 1893), «Poems» («Вірші», 1895), «The Wind among the Reeds» («Вітер в очереті», 1899), наскрізними образами-символами яких є сторони світу, вітер, троянда, сутінки. Збірки початку 20 ст. — «In the Seven Woods» («В семи лісах», 1903), «The Green Helmet and Other Poems» («Зелений шолом та інші вірші», 1910), «Responsibilities» («Від­повід­альності», 1914), «The Wild Swans at Coole» («Дикі лебеді в Кулі», 1919), «Michael Robartes and the Dancer» («Майкл Робартес і танцівниця», 1921) — складають другий період поетичної творчості Є.-символіста: оновлюється стиль і тематика, ускладнюється манера, звучать політичні мотиви, поет намагається «примирити» символістське зображе­н­ня світу іншого із зображе­н­ням світу реального (ірландської дійсності 1910—20-х рр.). Мотиви сумніву і трагічності буття, суголосні модерністській поезії, ви­значають вірші збірок «The Tower» («Вежа», 1928) і «The Winding Stair and Other Poems» («Гвинтові сходи та інші поезії», 1933). Автор прозових збірок «Fairy and Folk Tales of the Irish Peasantry» («Чарівні народні казки ірландських селян», 1888), «Representative Irish Tales» («Показові ірландські пере­кази», 1891), «The Celtic Twilight» («Кельтські сутінки», 1893), «The Secret Rose» («Таємна троянда», 1897), які набувають характеру вільної міфологізації ірландського побуту та національної історії. Є. — творець умовного, поетичного, міфологічного театру. Суголосними Єйтсовій театральній концепції були ідеї синтетичного театру Р. Ваґнера, принципи символістської драми, концепція «надмаріонетки» Ґ. Крейґа та модель середньовічного японського театру Но. У 1890-і рр. були по­ставлені перші його пʼєси «Countess Cathleen» («Графиня Кетлін»), «The Land of Heartʼs Desire» («Земля потаємних бажань»), «The Shadowy Waters» («Туман­ні води»). Кельтський і християнський міф став однією з провід­них категорій у творчості Є., ви­значаючи художні параметри його драм «The Kingʼs Threshold» («На королівському порозі», 1903), «On Baileʼs Strand» («На Бейловім березі», 1904), «Deirdre» («Дейрдре», 1906), а також пʼєс-масок «At the Hawkʼs Well» («Біля яструбиного джерела», 1916), «The Resurrection» («Воскресі­н­ня», 1927) та ін. У 1920—30-і рр. створив також драми The «Player Queen» («Акторка-королева», 1922), «The Cat and the Moon» («Кішка і місяць», 1924), «The Words Upon the Window Pane» («Слова на вікон­ній шибі», 1934), «A Full Moon in March» («Повний місяць у березні», 1935), «The Herneʼs Egg» («Яйце чаплебога Герне», 1938); пере­кладав Софокла (трагедії «Цар Едіп» та «Едіп в Колоні»). Захоплювався теософією, спіритизмом та східною філософією; був членом Лондонського теософського товариства (від 1888). У трактаті «A Vision» («Візія», 1925; 1937) виклав власну метафізичну філософію життя та творчості. 1922—28 — сенатор з питань освіти, літератури і мистецтва в парламенті Ірландії. Новаторські ідеї Є. щодо умовності акторського викона­н­ня, створе­н­ня синтетичного театру, транс­формації побутової правдоподібності на сцені у вираже­н­ня духовних цін­ностей, заміни реалізму театральною умовністю, викори­ста­н­ня масок, декорацій-ширм та нових принципів театрального освітле­н­ня у багатьох аспектах ви­значили шляхи роз­витку драми й театрального мистецтва 20 ст. Окремі твори українською мовою пере­клали Г. Чикаленко, В. Коротич, О. Мокровольський, В. Коптилов, М. Стріха, О. ОʼЛір.

Завантажити статтю