Токаревський Михайло Дмитрович
ТОКАРЕ́ВСЬКИЙ Михайло Дмитрович (19. 11. 1884, с. Машівка Костянтиноградського пов. Полтавської губ., нині с-ще Полтавського р-ну Полтавської обл. — 28. 03. 1974, Львів) — кооперативний і громадсько-політичний діяч. Навчався у Переяславському духовному училищі (нині Київська обл.) і у Полтавській духовній семінарії, де вступив до нелегальної студентської організації УСДРП. Після 4-х класів семінарії перевівся до Ярославського правничого ліцею (Росія), згодом — до Московського комерційного інституту. 1911 заарештований за участь у революційному русі, перебував під наглядом поліції. Працював інструктором кооперативного відділу Полтавського сільськогосподарського товариства; 1916—18 — член правління Полтавської спілки споживчих товариств, інструктор кооперації Полтавського пов., організатор кооперативних товариств; 1917—18 — голова Полтавської губернської земської управи, член УЦР; 1921—23 — перший директор Полтавського агрокооперативного технікуму (знятий з посади із політичних мотивів); від 1926 — проректор з навчальної роботи Українського кооперативного інституту (Київ); водночас — завідувач Кооперативного музею при Вукоопспілці у Києві, пізніше — у Харкові. Як активний діяч української кооперації зазнавав переслідувань з боку радянської влади, неодноразово перебував під арештом, зокрема 1930 — у справі Спілки визволення України (після річного увʼязнення звільнений). Працював у органах статистики Харкова. 1945 переїхав до Львова, куди був переведений Харківський кооперативний інститут, перейменований в Український інститут радянської кооперативної торгівлі, де обіймав посаду заступника директора з господарської роботи, згодом — завідувача інститутської бібліотеки. 2023 у Полтаві на його честь перейменовано вулицю.
Рекомендована література
Завантажити статтю
