фон Ецдорф Йозеф
фон Е́ЦДОРФ Йозеф (von Ezdorf Josef; 16. 02. 1879, Відень — 14. 12. 1950, там само) — австрійський політичний діяч, правознавець. Здобув докторат із права у Віденському університеті. Працював у Чернівцях: 1905—09 — практикант, 1910—11 — секретар, 1913—17 — радник крайового уряду; 1909—10 — адміністративний секретар майнової дирекції греко-православного релігійного фонду; 1911—13 — повітовий голова. 24 квітня 1917 призначений надвірним радником і керівником Буковинського крайового уряду, 24 березня 1918 — президентом (губернатором) Буковини. 20 квітня 1918 разом із крайовим урядом повернувся з евакуації в Чернівці, організовував відбудовні роботи у місті (також намагався поліпшити постачання продовольства) й краї. Обраний почесним громадянином м. Вашківці (нині Вижницького р-ну Чернівецької обл.) і декількох сіл. 6 листопада 1918 передав владу на Буковині представникам Українського крайового комітету та Румунської національної ради і виїхав до Австрії. 1922 вийшов у відставку, працював у адвокатурі, після складення 1931 адвокатського іспиту — адвокатом у Відні.