Семененко Олександр Платонович

СЕМЕНЕ́НКО Олександр Платонович (27. 08. 1898, Єлисавет­град, нині Кропивницький — 01. 06. 1978, м. Нью-Йорк, похований в м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — український право­знавець і громадський діяч, письмен­ник-мемуарист. Член фундації ВУАН. Закінчив класичну гімназію у Єлисавет­граді (1915), на­вчався на юридичному факультеті Новоросійського університету в Одесі. 1917—22 спів­працював з УЦР, брав участь у національно-визвольному русі, працював редактором єлисавет­градської газети. 1922 оселився в Харкові, де закінчив Ін­ститут народного господарства (1925) й став членом колегії адвокатів. У вересні 1937 був заарештований на три місяці як активний діяч української інтелігенції. 27 січня 1938 вдруге заарештований НКВС, амністований 7 листопада 1939 як жертва «єжовщини». Під час німецької окупації Харкова був за­ступником обербургомістра з юридичних питань, згодом обі­ймав посаду обербургомістра (1942—43). З на­ступом радянських військ ви­їхав до Німеч­чини, де був керівником Української установи для обслуговува­н­ня робітників, вивезених до Німеч­чини на примусову працю (1944—45), членом Українського національного комітету. Брав участь у формуван­ні Української Національної Армії (1945). Під час війни зберіг і вивіз архів Г. Хоткевича до Львова. Після війни під чужим прі­звищем (Змененко Олексій) емігрував до Бразилії. Працював у Ріо-де-Жанейро пред­ставником фірми з продажу канцелярського прила­д­дя. За сприя­н­ням М. Вєтухова 1960 пере­їхав до США, працював у правничій фірмі. Автор спогадів «Харків... Харків...» (Мюнхен, 1977; пере­ви­дано 1992 у Харкові), в яких роз­повів про су­спільно-політичне життя України першої пол. 20 ст. Про діяльність С. схвальну оцінку залишив Ю. Шевельов. Автор публікацій: «Наше місто» // «Нова Україна», 1942, 26 лип.; «Наркомʼюст Скрипник» // «Сучасність», 1961, ч. 6.

Завантажити статтю