Шумилов Петро Павлович

Визначення і загальна характеристика

ШУМИ́ЛОВ Петро Па­влович (01(14). 06. 1901, м. Бобринець Єлисавет­градського пов. Херсонської губ., нині Кропивницького р-ну Кірово­градської обл. — 17. 08. 1942, м. Краснокамськ Молотовської обл., нині Пермського краю, РФ) — фахівець у галузі бурі­н­ня нафтових і газових свердловин. Сталінська премія (1942; 1947, посмертно). Державні нагороди СРСР. У 1919—23 вчителював у Бобринецькій трудовій школі. На­вчався у Херсонському сільськогосподарському ін­ституті (1923—24), закінчив фізико-механічний факультет Московського університету (1929). Працював 1927—34 у Державному дослідному нафтовому ін­ституті (Москва): від 1932 — начальник сектору бурі­н­ня, начальник від­ділу промислової механіки; 1934—39 — засновник і керівник Екс­периментальної контори турбін­ного бурі­н­ня; від 1939 — начальник сектору турбін­ного бурі­н­ня Наркомату нафтової промисловості СРСР (обидві — Баку); водночас від 1930 — доцент Московського та Бакинського нафтових ін­ститутів. Роз­робив теорію малогабаритних багато­ступінчастих турбін турбобура; брав участь у створен­ні багато­ступінчастого турбобура та способу турбін­ного бурі­н­ня вертикальних і нахилено-спрямованих свердловин. 1940 завершив докторську дисертацію «Много­ступенчатые турбины для бурения глубоких скважин». Від 1941 працював над створе­н­ням ре­активної протитанкової зброї, під час ви­пробовува­н­ня якої й загинув.

Пр.: Практический курс по теории теплопередачи. Москва, 1932 (спів­авт.); Гидравлика. 2 изд. Москва; Ленин­град; Новосибирск, 1934 (спів­авт.); Турбин­ное бурение нефтяных скважин. Москва; Ленин­град, 1936; Теоретические основы турбин­ного бурения. Москва; Ленин­град, 1943.

Літ.: Нафтогазова галузь: по­ступ і особистості. К., 2013.

Б. П. Савків

Завантажити статтю